Слава ЗСУ!

Просто не може знати таємниці, які сама повинна розкрити. І буде складно, доведеться довго звикати, що вже не чиясь донька, а сама матір і тепер не може створювати більшої таємниці для своєї доньки, щоб потім тисячоліттями науковці з усіх сил не копали вглиб душі, жіночої душі, аби там віднайти рештки материнського інстинкту, аби вони не боялись, що світ назавжди втратить тепло, турботу, любов.

Саме це вона і не заслужила. Марно зараз шукати пояснення, марно когось знувачувати, якщо все так просто – не заслужила!

Не заслужила.

Таня знала, що має все забути, бо не заслужила. І може забути лише в обіймах Тóбі. Лише поряд з ним життя набуде нового значення. Назавжди зникне бажання щось отримати – лише віддати, подарувати іншій людині, зробити її щасливою, а не шукати цього щастя в чужих домівках – створити свою, де вже не треба буде шукати по закутках тепла, турботи, любові. Це все буде просто в повітрі. З кожним подихом Тóбі відчуватиме, Тóбі знатиме, лише в його домі його діти пізнають тепло, турботу, любов.

Лише заради Тóбі. Заради нього все забуде! Таня як могла поспішала піднятися з двома сумками на поверх Тóбі. Та найбільше їй було важко стри-мувати сльзи. Просто зараз вона почне жити по-іншому, не так як зазвичай. Більше не буде поняття, до якого вона звикала з дитинства, – я. Вона сформує нове – ми. Так, вона готова забути нестримне бажання підкоритися чужим почуттям, залежати від їхнього виявлення або страждати від їхньої відсутності.

Відчинивши двері, Таня влетіла в кімнату, де на ліжку лежав Тóбі. Впала поряд із ним, заховала обличчя у нього на грудях і заплакала. Плакала так, що вперше Тóбі все зрозумів без слів.

РОЗДІЛ ІІІ

Сьогодні Тóбі вийшов на поле як ніколи щасливий. Здавалось, заб'є щонайменше двічі. І кожний гол він присвятить Тані. З цієї миті все, що він робитиме, – робитиме заради неї. Його дуже окриляло це... Поки він її ще не бачив, але знав, що вона має прийти на матч. Вперше прийти на його матч!