Слава ЗСУ!

Обмінюючись вітальними поглядами, нові знайомі встигли оцінити одне одного. Таня запримітила те, що хлопці зовнішньо були дуже схожі: одного зросту, спортивні, навіть кучері на головах однакові, лише у Ростика вони світлі, а у Вадима – чорні-чорні, ніби смоляні стружки.

Ростик теж не міг не зауважити те, чим вирізнялися серед мільярду інших блакитних очей Танині.

Далі прогулюючись утрьох, друзі не змінили теми: Вадим продовжував говорити про футбол, і до нього приєднався Ростик.

РОЗДІЛ ІІІ

Наступного дня Таня застала хлопців на майданчику, який віддалено, зовсім трішки нагадував поле – кривими перекладинами. Вона одразу помітила: Вадим робив не те, що зазвичай. Так як хлопці грали лише удвох, одному довелося обороняти ворота, коли інший раз за разом намагався їх уразити. Саме Вадим перевіряв кіперські здібності Ростика, при цьому повністю перейнявши на себе обов’язки нападника – забивати.

Поки Таня не знала, що і Ростик кардинально змінив своє амплуа. Адже ж у своїй школі він найкращий бомбардир, а тут працює більше руками, а ніж ногами. Та не встигла вона опинитися в полі зору хлопців, як вони одразу ж взялися роз’яснювати задля чого такий експеримент – на полі футболіст повинен уміти все.

Ось уже другий день Таня насолоджувалася нескінченними розмовами ні про що, тобто про футбол. Але сьогодні її надзвичайно забавляло щебе-тання хлопців, бо цілком могла зосередити свою увагу на речах, в яких ані трохи не розумілася. Вона постійно посміхалася, демонструючи глибоке зацікавлення предметом розмови. Хоч і не підтримувала, але і не втручалася у суто хлопчачий діалог.

Звісно ж така поведінка Тані була зумовлена певним зовнішнім факто-ром, який безпосередньо впливав на її легкість, невимушеність та безтурбот-ність. Цим фактором виявилися невиправдані найгірші сподівання. Таня так боялася чергового домашнього скандалу – очікувала, що матуся її просто-таки вижене з дому. Але вона сприйняла появу малої, як належить, ніби Таня нікуди й не зникала.