Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Футбольний роман

І нарешті прокинеться вона, коли здобуде право на проведення – і таки гідно проведе – чемпіонат Європи, коли її власний чемпіонат виконуватиме не лише прикладну, – хоч і таку необхідну, – функцію для тіньового бізнесу, коли футбольні школи та майданчики зводитимуться не лише в рамках піар кампаній – хоч і за це дякую.

А іноді з подихом вітру приходили і не такі райдужні думки. Все ж таки реальність трішки лякала... І не тому, що “все так погано в нашому домі”, а просто хотілось би краще. І не так, щоб воно нам з неба впало ні за що. А так, щоб все своїми руками, по совісті.

І думав, думав Вадим аж світати почало. Можна й додому вертатись? Він навіть уявив, як прийде, тихенько зайде в кімнату, щоб Таню не розбу-дити, ляже поряд... аж раптом знову перед очима: “Будь обережним!!!”

Тому він вирішив з самого ранку завітати в гості до Ростика і Саші. Вони також разом жили у Саші. Правда, там історія відносно веселіша – її батьки на заробітки просто поїхали.

Поснідали б та на тренування разом – чому б і ні? Навряд хтось з них буде проти.

Проти звісно ніхто не був, але Ростик все рівно двері відчинив із невдо-воленим, заспаним лицем.

— Старий, вже час прокидатися! – Вадим радісно поплескав друга по плечу і швиденько заскочив усередину.

День для нього тягнувся довго, бо втома після недоспаної ночі з’яви-лася швидко, а от можливість відпочити забарилася, тобто її було відкладено на невизначений термін завдяки зусиллям Тані. Хіба ж могла вона допустити його до ліжка попередньо не влаштувавши допит.

— І де це ти був?

— Ой, Таню, дякую. Але вечеряти я не буду – дуже втомився. – Вадимова спроба уникнути скандалу з самого початку була приречена на невдачу.

— Я тебе, здається, питаю! Я тут місця собі не знаходжу, а він дурня клеїть. Я навіть на пари не пішла, чекала його... не знала, якого дочекаюсь... живого... – Тут Таня ще щось хотіла додати, але розридалася, показова побіг-ла до ванної, ніби не хотіла, щоб він бачив, що довів її до сліз. А за кілька хвилин, не дочекавшись того, щоб Вадим таки зайшов і заспокоїв її, сама вийшла до нього. Та коли побачила, як він сопе уже спокійно, повернулася назад.

Попередня
-= 39 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!