Слава ЗСУ!

€€€

Вболіваючи за команду, не варто забувати, що колись вона наповнила твоє існування сенсом, стала вмістилищем твоїх надій і сподівань, саме вона пробуджувала в глибинах твого серця справжні емоції: радість – щастя, сум – розчарування.

І вона ж, як ніхто інший у твоєму житті, докладала щораз більше зу-силь, щоб ти отримував максимум задоволення, просто спостерігаючи, дивлячись на неї. Лише вона прораховувала свої дії, зважаючи на твоє щире серце, яке може й не витримати її гучної поразки, втрати гравця основного складу через травму або і скандал; яке може не витримати, якщо улюблена команда не виправдає надії.

Хіба можна якось оцінити такі стосунки? Ти ж завжди відчуваєш турботу команди, яка представляє і захищає твої інтереси на європейському і світовому рівнях. Ти ж відчуваєш, як сильно команда потребує твоєї підтрим-ки до, під час та після відбіркових чи товариських матчів.

А пам’ятаєш мундіаль? Це ж лише завдяки тобі твоя команда, вперше потрапивши до чемпіонату світу, зіграла на рівні пентакампіоне! Чи лише завдяки тобі бразильці зіграли на рівні твоєї команди... Та не важливо.

Бо ж саме тебе називають дванадцятим гравцем, який безпосередньо, а хай навіть і опосередковано, впливає на гру всієї команди. Бо саме без тебе не обходиться жоден матч твоєї команди: без жовто-блакитних трибун, без хвилі, яка поволі колихає усю жовто-блакитну расу... Бо ж ти один можеш підтримати гравця, який весь матч сумлінно чекає на гольову передачу, і того, який самостійно проривається з центра поля до воріт суперника.

І навіть, якщо спробувати силоміць применшити роль, яку відіграєш ти у житті улюбленої команди, нічого не вийде. І хибною є та думка, що на футболь-ному полі погоду створює УЄФА чи навіть певні її члени.

Бо вже давно всі зрозуміли, наскільки сильно ти потрібен команді.

Особливо тоді, коли їй загрожує небезпека.