знайди книгу для душі...
Так минали їхні дні: дівчата прокидалися, Таня, якщо знаходила в пачці кілька сигарет, робила каву, якщо ні, разом із Сашею збиралась в магазин, а там найнеобхіднішим справа не обмежувалася. До кави обов'язковим було щось смачненьке: шоколадний рулет із шоколадною начинкою ще й у шоко-ладі. Добре, що Саша полюбляла готувати, поки вона возилася з ножами, дошками, сковорідками та каструлями, Таня, мирно сидячи на вікні, спопе-ляла сигарету за сигаретою, аж поки сніданок не був готовий.
Далі за кавою зникало все смачненьке, а з ним і бажання виконувати щось інше, крім ненадто важкої розумової роботи – перегляду серіалів. Таня й не думала, що можна одночасно пам'ятати чим закінчилася попередня серія одразу чотирьох мильних опер.
Вечеря починалася взагалі несподівано з приходом сутінків. Не всі ж мають ретельно підраховувати кілокалорії та зарікатися не їсти після шостої, в той час як вони цілодобово заливаються пивом.
Зрозуміло за день різних тем було переговорено бачено не бачено. Та одного вечора напрям їхніх розмов кардинально змінила поява машини Вади-ма. Таня саме збиралася відчинити вікно, та курити вмить перехотілося.
— Саш, поглянь.
— Що там? Вже темно – я нічого не бачу.
— Подивися біля під'їзду.
— Це ж Вадимова... Він що – збирається до нас. Я його не впущу.
— Чомусь не виходить.
— Мабуть, буде пильнувати, щоб ти не пішла з якимось хлопцем.
— Сподіваюсь, ти помиляєшся.
— Тань, він хоче тебе повернути – це факт.
— Таким чином він точно не зможе цього зробити. Тобто він би все рівно не зміг... А давай поїдемо до мене на кілька днів. Може, так він зрозуміє, що я вічно буду від нього тікати.
План Тані спрацював би на піддослідному кролику з менш розвиненим почуттям власності та ненастільки пригніченим почуттям гідності. Але спро-бувати можна було.
Зазвичай Таня, коли приїжджала додому привозила з собою лише гроші, а тут ще й подругу взяла. Тому трішки хвилювалася, як мати сприйме такий візит. Але не знайшовши матері вдома, Таня зітхнула з полегшенням, та приховувати своє хвилювання не перестала. Мами, й саправді, вдома не було, і здається, досить давно.