Слава ЗСУ!

Та це не можливо...

Таня, щораз згадуючи Тόбі, все далі й далі віддалялася від реальності. А там знову під вікнами з'явилась машина Вадима. І проблема вже не в тому, що він хоче її повернути, а в тому, що він її переслідує.

Рішення проблеми повинно бути конструктивним, тобто знову треба тікати. От нарешті Таня і визначилася, чого вона хоче від Кості.

Але тепер це не було для Тані звичайною втечею, а можливістю відчу-ти себе захищеною, убезпеченою від всього світу великою, великою стіною. Саме Костя нагадував їй цю стіну, хоч поки тільки ззовні, бо що там у нього всередині добре ще не розгледіла. І, хоч насправді, важливіша внутрішня сила, Таня готова була ризикнути.

Та щоб тікати з чистим сумлінням, Таня мала таки побачити матір вдома – живу, здорову. Хоч поняття здоров'я в її випадку відносне. Таня ще відтоді, як повернулася з Києва, помітила вплив тривалої дії алкоголю на організм – виснажений настільки, що здавалося під старим, зношеним одягом ховається дівчинка-підліток.

Надовго затримуватися вдома Таня не планувала. Виїхавши ввечері, вже зранку думала повертатися. А коли зайшла в квартиру, зрозуміла, що багато часу їй не знадобиться, щоб переконатися: і без неї матері непогано живеться. Хоч у спальні було темно, Таня все ж здогадалась, що мама в ліжку, і, щоб її не будити, пішла на кухню. Там на столі побачила порожню пляшку та два келишка, а це означало, що в ліжку сопіло в унісон двоє.

Аби не створювати шум процесом заварювання кави, Таня просто налила собі кип'яченої води, і запиваючи нею тютюновий дим, намагалась активувати радість від того, що мати вдома. Але таки трішки жалкувала, бо доведеться спати на дивані.

Таня стільки зусиль доклала, щоб не шуміти, – все марно. В коридорі почулися чиїсь кроки. Ще не знаючи, хто саме йде до неї, але чомусь упевнена, що мама, Таня продовжувала пускати сірі хмарки. Аж раптом підскочила, як почула грубий, прокурений, а головне незнайомий чоловічий голос.