Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Де спочивають челядники, їжу їдять і ночують

210] Слуги, що всяку виконувать мусять хазяйську роботу,

Там же й стара сікелійка жила, що дбайливо стареньким

Опікувалась Лаертом в полях цих, далеко від міста.

З словом таким Одіссей до слуг і до сина звернувся:

«Разом заходьте тепер у добре збудований дім цей

215] І на обід заколіть швиденько свиню щонайкращу.

Випробу я учиню у нашого батька тим часом -

Чи упізнає мене він, на власні побачивши очі,

Чи не впізнати йому по такій мене довгій розлуці?»

Так говорив він і дав бойову служникам своїм зброю.

220] Бистро у дім вони після того ввійшли, Одіссей же

Вийшов у сад многоплідний, щоб батька на випробу взяти.

Та не знайшов він ні Долія, сад обійшовши просторий,

Ні служників, ні синів його, - всі повиходили з саду

Віття тернове збирати, щоб плотом увесь виноградник

225] Обгородить, - де шукать, їм показував Долій старенький.

Лиш свого батька знайшов у саду, доглянутім добре,

Кущ обгортав він. Латаний весь і брудний був на ньому,

Драний, нужденний хітон, на голінках із бичої шкури

Латані мав наголінники, щоб від дряпин захищатись,

230] Мав на руках рукавиці від тернів, а зверху козиний

На голові мав каптурок, що збільшував вигляд злиденний.

Глянув на батька незламний в біді Одіссей богосвітлий,

Як його старість зігнула, як гриз його смуток сердечний,

Став під високою грушею й слізьми гіркими умився.

235] Потім у серці своєму і в мислях почав розважати -

Кинутись прямо до батька, обнять, цілувати й відразу

Все розказать, як прийшов він, як в рідну вернувся вітчизну,

Чи розпитати самому і випробу спершу вчинити.

Поміркував, і ось що він визнав тоді за найкраще:

240] Випробу спершу вчинить у жартливо-колючій розмові.

З наміром цим до батька пішов Одіссей богосвітлий,

Той же окопував кущ тоді, голову низько схиливши.

Отже, до нього наблизившись, син ясночолий промовив:

«Саду свого доглядати, мій старче, тобі не бракує

245] Вміння! Великих старань ти доклав тут, і жодна рослина -

Ні виноград, ні оливка, ні груша, ні грядки городні,

Ані смоковниця - тут без твого не росте піклування.

Все ж тобі й інше скажу я, лиш серцем своїм не гнівися:

Доброго догляду сам ти не маєш, сумна тобі старість

250] Випала тут, - увесь ти в бруді, у жалюгіднім лахмітті.

Не за неробство-бо твій господар про тебе не дбає,

Й рабського в тебе нічого нема, - лиш побачити варто

Вигляд і постать твою, - скоріш на державця ти схожий.

Схожий ти справді на нього, якби лиш помився, наївся

255] Й ліг у постелю м'яку, як людині старій подобає.

Отже, всю правду мені розкажи і повідай одверто:

Чий ти слуга? Чийого ти саду отут доглядаєш?

Щиро, не криючись, все розкажи, щоб знав я напевно:

Справді в Ітаку оце прибули ми, як мовив сьогодні

2бо Хтось із тутешніх людей, що стрівся мені на дорозі?

Був він не дуже привітний, не мав ні терпіння докладно

Відповідать, ні слів моїх слухать, коли розпитати

Хтів я про друга свого, чи існує він десь, чи живий ще,

Чи уже досі помер і домує в оселі Аїда?

265] Отже, скажу тобі дещо, а ти вважай і послухай.

Мужа колись я гостинно приймав, що в нашу країну

Милу прибув, - із людей, з далекого краю захожих,

Гість миліший ніколи до дому мого не приходив.

Родом, хваливсь мені, був він з Ітаки. Та говорив ще,

270] Ніби Лаерт, син Аркесія, то його батько родимий.

Я Одіссея у дім свій привів і, прийнявши гостинно,

Став від душі частувати, було-бо всього в нас доволі,

Ще й подарунків, як гостеві личить, йому надавав я -

Золота гарного виробу сім йому дав я талантів,

275] Дав срібляну йому чашу, в різьблених оздобах квітчастих,

Дав аж дванадцять плащів поєдинчих і стільки ж накидок,

Стільки ж красивих одінь полотняних і стільки ж хітонів;

Женщин, крім того, чотири, тямущих в усякій роботі

Й гарних на вроду, узяв він тоді, яких сам собі вибрав».

280] Сльози з очей проливаючи, так відповів йому батько:

«Саме в той край ти, чужинче, й приїхав, якого питаєш,

Тільки зухвалі мужі й нечестиві у ньому панують.

Марно утратився ти на дарунки, їх стільки віддавши.

От якби дома застав живим ти його на Ітаці,

285] То відрядив би з дарами тебе він, гостинно прийнявши,

Як і належить віддячить тому, хто перший почав це.

Попередня
-= 371 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар