Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Кармелюк

— Я це придумала, мій любий пане коменданте,— лунало сопрано,— з двох причин: одна, щоб нещасним дати хоч чим-небудь розговітися... і додам... у моїй присутності, бо,., не гнівайтеся, пане, а я не дуже довіряю тутешній прислузі: моїх булок багато хто не одержав... особливо сумирні... А друга, я дістаю при цьому зручний привід усіх бачити.

— Ха-ха! Досить дотепно, моя добра пані!

— Це, як французи кажуть...— майже біля дверей Кармелюка чітко промовило сопрано.

— Вона! Розалія! — спалахнув Кармелюк, не здаючи собі справи з того, яке почуття схвилювало його кров.

т- Еге ж, як французи кажуть,— провадила Розалія: L’amour est plus fort, que la mort. Cherchez! On feras tout pour vous sauver 72.

— Я ні бельмеса, моя пані, не розумію,— засміявся комендант.

— Ах, я й забула... пшепрашам! — усміхнулася Розалія й обпалила поглядом пиндючного коменданта.

В цей час сторож одчинив двері. Кармелюк схопився з свого місця, так розгубившись, що забув закріпити пояс і ледве втримав його рукою. Французьку фразу він дуже добре зрозумів, і хоч йому воля була дорога, але прикро було дістати її з рук Розалії; коли ж одчинилися двері, очевидно, на її бажання, то йому спало на думку, що розбите вікно його видасть, і до жаху, що налетів на нього, долучилося ще почуття злості на цю жінку, яка наразила його через розпущену забаганку на такий страшний ризик.

— Ось пані тобі, лотрові, на свята дарує!—пиховито

промовив начальник. •

— Честь маю дякувати, ваше високородіє!—по-солдатському відповів отаман.

— Можна дві? — пошепки спитала в свого супутника Розалія й, діставши відповідь кивком голови, взяла з лотка одне кільце ковбаси й, непомітно добавивши до нього й друге з-під салопу, подала вже в’язневі два. .

Кармелюк шанобливо їх узяв, але навіть йе глянув на Розалікк Коли ж комендант спитав його, чи не має він скарг, то ув’язнений відповів сухим, багатозначним тоном:

— Немає ніяких, ваше високородіє! Тут краще, ніж у бурдеї. Я все це викинув з голови...

— Ах, ходімте звідси!застогнала Розалія.— Мені погано... таке жахливе враження...

Двері зачинилися, клацнув замок... і Кармелюк зостався знову сам у темряві. Він узяв ковбаси в руки й відчув, що

одна надзвичайно легка. Скоріше надломивши її, він побачив, що вона вся наповнена бунтами міцної тасьми... Це йому було таке потрібне, і вона, ця пані, немов угадала його бажання й самовіддано його виконала, а він за те ще образив її. Тепер до радості, яку викликало придбання найпотріб-нішої для сполучення з зовнішнім світом речі, прилучилися докори совісті.

На самий свят-вечір Кармелюк знову одержав цілу хлібину й знову в ній знайшов полотно; він ці два шматки скрутив джгутами, прошив голкою на всю довжину, зробив ще вузлів зо три й вийшла таким чином вузлувата міцна вірьовка сажнів на три, тобто близько десятої частини всієї відстані до землі. .

Отак щотижня одержував Кармелюк у хлібині по п’ять, шість аршин полотна. Тепер за допомогою тасьми він міг правильніше зноситися з друзями: йому цією повітряною поштою передали й додаткові інструменти, і деякий запас паперу, і навіть олівець, так що робити кровопускання більше не доводилося. Друзі тепер знали достеменно, як посувається підпилювання грат, чи не прокинулася пильність у начальства тощо. А Кармелюк теж знав, що коли все буде готове, то Олесю сповістять і вона з’явиться, та й план утечі був намічений... ,

Одного разу, наприкінці січня, Кармелюк підслухав розмову коменданта з наглядачем, які проходили повз його двері, і був тією розмовою страшенно наляканий.

— Ці обидві башти, здається, дуже холодні? — спитав комендант.

— Як же. Печей немає. Тільки з коридора йде тепло через щілину в дверях,— пояснив наглядач.

— Так можна заморозити його живцем.

— Дуже можливо... Зате спокійніше...

— Гм! Правда... Але все ж таки непорядок... Не мояша ж... Під номером прийняли, під номером повинні й здати. От що: як настануть морози, то перевести його в західні башти....

Кроки й голоси затихли.

Кармелюк негайно повідомив про. це одчайдушне становище товаришів, просячи, щоб вони вартували біля скелі й завжди були готові... Цілі ночі він працював і вирішив тільки з трьох боків підпиляти грати, а четвертий одігну-ти... Потім ще треба було випиляти два шматки лутки... Через усе це доводилося баритися, а січень закінчувався...

Щоранку виглядав Кармелюк через щілину у вікні,— чи не засипало снігбм, чи не сіла на дерево паморозь? Та, на його радість, погода стояла тепла, ясна. Ще можна було побоюватися, що морози вдарять у першій половині лютого, але в другій, як звичайно, на Поділлі починаються відлиги... І Кармелюк 'пережив цей жахливий час, устиг підпиляти грати й навіть лутку з одного боку. Полотняної вірьовки в нього, за його розрахунком, було сажнів двадцять, та ще мав у запасі шматок від сорочки, котрий він розірвав на частини і зробив з них вірьовку сажнів на три; виходило, коли пришлють ще один шматок, тоді буде зовсім достатньо... Залишалося, отже, томитися в цій клітці не більше тижня, а там — воля божа!


 72 Любов сильніша смерті. Шукайте! Зроблять усе, щоб вас урятувати (франц.).

Попередня
-= 308 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 8.

Останній коментар

Mike Gimson 25.03.2024

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


Stevenkaw 24.03.2024

Your professional can suggest on retaining or removing specific furniture. They will offer advice for optimizing both the inside and outside appearance to attract to prospective lookers. Their own offerings comprise snapping high-quality photos and crafting interesting descriptions to emphasize significant features. Moreover, they place your listing on a leading housing platform.


Stevenkaw 24.03.2024

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


Додати коментар