Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Мій друг Янгол

- А є у тебе телефон, мені подзвонити треба!

- Нема.

- А мобільний?

- Нема.

- А в тата твого є мобільний?

- Мишко, ти мене грабувати прийшов?

- Ні, просто терміново треба подзвонити.

- Мишко, ти за п’ять хвилин від своєї квартири. Іди додому і подзвони, - крикнула Даша.

Через хвилину знову вийшла мати.

- Що сталося, Дашо, чого ти кричиш?

- Мені треба терміново подзвонити, а Даша не дає мені телефон.

- Мишко, у нас нема стаціонарного телефону, - спокійно відповіла мати.

- А мобільний у Даші є?

- Дашин мобільний у ремонті. Вже з тиждень. А з свого чого не дзвониш?

- Батарея сіла.

- У тебе ж 2 айфона, і мобілка, - засміялась Даша.

- Все сіло.

- Ну раз така справа, то бери з мого дзвони, - доброзичливо промовила мама.

- Мамо, нехай з дому подзвонить, йому три хвилини бігти.

- Дашо, може людині, дійсно, терміново.

Мама вийняла свою мобілку і віддала її Мишкові. Мишко натиснув виклик і побачив 10 останніх набраних дзвінків. Але номера Саші серед них не було.

- Ні, це не той оператор. Вам буде дорого, - віддав мобілку Мишко. – А є інший мобільний.

- Ні, нема, - відповіла мати, кладучи мобільний у кишеню.

- Що, взагалі, жодного? Як же ви живете?

- Мишко, нам вистачає. Через тиждень Даша свій з ремонту забере. І взагалі, наш лікар каже, що мобільні дуже шкідливі для здоров’я.

- А у тата є мобільний?

- Є, але він зараз з ним. А тато наш у відрядженні.

Мама повернулася до будинку.

- Бувай, - крикнув Мишко і пішов до воріт.

- Стоп!

Мишко злякано зупинився.

Даша підійшла до нього ззаду і взяла його за сорочку.

- Я не знаю, Мишко, нащо ти приходив, але якщо у мене щось пропаде, чи я після твого приходу чогось не знайду, то ти шукатимеш свої зуби по всім поверхам школи.

- Пусти мене, істеричка, - вирвався Мишко. – Божевільна.

Наступного дня до школи Саша не пішов. Всю ніч він переписувався по айфону з Мишком, поки не закінчилися гроші. А вранці просто не зміг прокинутись. Коли відкрив очі, було вже близько дев’яти. Хлопець вирішив, що до школи вже пізно і вирішив піти до універмагу. Вийнявши з-під шафи свиню-скарбничку, хлопець не вагаючись, розбив її і порахував гроші. Там було двадцять три гривні. Ці гроші йому клали туди усі члени його сім’ї, так сказати на кишенькові потреби. Тато, коли продавав свої вироби на завод, завжди клав у скарбничку одну гривню на щастя. А мати казала, що краще хай би була на проїзд. А брат з першої зарплати поклав у Сашкову скарбничку цілих п’ять гривень.

В універмазі хлопець довго блукав поверхами, а потім, нарешті, на третьому поверсі побачив ювелірну крамницю, і вирішив туди зайти. При вході охоронець уважно поглянув на бідно одягненого хлопця, але виганяти його не став. Саша підійшов до вітрини і утнувся у скло.

- Чимось допомогти, юначе? - запитала продавець.

- Мені потрібен голубий топаз.

- Гарний вибір, - оцінила жінка. – У нас лише один.

Жінка показала пальцем на перстень з невеличким блакитним каменем.

- Блакитний, як небо, - прошепотів хлопець.

Жінка посміхнулась.

У хлопця задзвонив айфон. Він вийняв його з-за пазухи і поглянув на номер. Це був Мишко. Мабуть, розпочалася перерва, і Мишко ніяк не міг зрозуміти, де подівся Саша.

Відповідати на дзвінок Саша не став і сховав айфон назад за пазуху.

- Допомогти розібратися з айфоном? – раптом запитав незнайомий чоловік, що стояв неподалік від вітрини.

- Ні, - випалив Саша.

- Не лякайся, просто ти не відповів. Я думав, ти не знаєш, як це зробити.

- Я знаю, дякую, не треба.

Чоловік відійшов і став подалі.

Попередня
-= 24 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 116.

Останній коментар

красуня 06.08.2020

хочу подякувати автору за таку пречудову книгу


красуня 06.08.2020

книга дуже сумна,схожа на реальність


anonymous9739 07.05.2015

даже сумна книга. наближена до реальностi.


Додати коментар