Слава ЗСУ!

Певну кількість окремо визначених за рівнем важливості законів має ухвалювати народ згідно з принципами прямої народної демократії. Пряма (безпосередня) народна демократія — це форма політичної організації й устрою суспільства, коли основні рішення ініціюють, ухвалюють і виконують безпосередньо громадяни. Причому на всіх рівнях — від загальнодержавного до місцевого. Назвемо цей процес безпосередньою правотворчістю народу. При цьому головним чинником успішної роботи системи стає персональна відповідальність громадян за виконання ухваленого рішення та його результат. Пряма демократія — це шлях від общинно-вічової самоорганізації суспільства до електронно-комунікаційної демократії. А функціональне поєднання дій прямої народної демократії і власного представницького органу, яким є депутатські збори і з яким народ працює у нерозривній зв’язці, має існувати як самостійно вбудований елемент демократичного устрою держави.

Ми маємо розробити і втілити в життя таку унікальну для світу модель, де народ у будь-який час через сучасні комунікаційні механізми зможе напряму брати участь в обговоренні проектів рішень, голосуванням ухвалювати їх, а потім впливати на їх виконання всіма рівнями державної влади. Така взаємодія у вигляді прямого і зворотного зв’язку між народом і владою має здійснюватися терміново, майже в онлайн-режимі.

Як же повинен відбуватися процес постійного народного волевиявлення, який може бути запущено будь-коли за першою потребою? Спробуємо описати структуру такого механізму. На мій погляд, зрозуміла така блок-схема цього процесу. Указом президента чи постановою уряду має бути засновано спеціальний потужний, надійно захищений державний комп’ютерний ресурс (портал), на який повинні напряму надходити і без жодного втручання в процес оброблятися за допомогою цифрового інтелекту результати електронного народного голосування. Такий процес здійснюється через Інтернет з персональних комп’ютерів або інших комунікаційних гаджетів громадян, які їх мають, або з місцевого пункту електронного голосування, який може бути обладнано безпосередньо в офісі народного обранця від осередку або в будь-якому поштовому відділенні для тих громадян, хто не має і не користується комп’ютером або електронними гаджетами.

За основу ідентифікації «голосу» громадянина правитиме його особистий електронний підпис, який буде головним елементом його персональної ID-картки, яку йому видаватимуть при досягненні повноліття. Щоб узяти участь у голосуванні, громадянин повинен сам або через оператора пункту голосування зайти на вказаний портал, отримати на екран монітора анкету-питальник із позначками «Так» або «Ні» та поставити власноруч або за допомогою оператора (якщо у цьому є нагальна потреба) ті позначки, які відбивають його відповідь на поставлені питання. Після цього громадянин «скріплює» власним електронним підписом свій електронний бюлетень, і його відсилають на портал для участі в процесі голосування й наступної обробки результатів.

Звичайно, що для готовності людей свідомо і оперативно голосувати за ті чи ті загальнодержавні питання самому процесу голосування має передувати хай не тривала, але активна роз’яснювальна і дискусійна кампанія в усіх державних і суспільних друкованих та електронних засобах масової інформації, у громадських організаціях, місцевих осередках обов’язково за активною безпосередньою участю УСІХ народних обранців. Народний обранець персонально відповідає за процес обговорення, організації і проведення КОЖНОГО такого народного волевиявлення на території осередку, який його обрав та інтереси якого він представляє на всіх рівнях державної влади.