Слава ЗСУ!

Мені можуть закинути, що цілком рівняти між собою поняття «суспільне» і «держане» не зовсім коректно. Адже як тоді називати певні народні об’єднання чи різноманітні соціальні ініціативи? Вони теж мають визначатися як державні? Але в українській мові існує два рівноцінних синоніми для слова «народний» – це слова «суспільний» і «громадський». Так от, я пропоную всі народні об’єднання, соціальні ініціативи і таке інше іменувати словом «громадські», а слово «суспільний» закріпити і використовувати як синонім поняття «державний». Вірна розстановка надважливих для соціального життя понять, без найменшої вірогідності їх підміни, різко змінить і направить у вірне русло всю течію життя нової держави.

Йдемо далі. Моделюючи, а вже потім будуючи нову країну, нам треба весь час пам’ятати, що будуємо ми не «вертикальну», а «горизонтальну» за устроєм народну державу, де вище означена горизонтальна мережа всебічного поєднання людей і буде основною прикметою її новітності. І, звичайно, головною ознакою нашої спільної перемоги стане побудована на основі такої горизонтальної мережі та сама зручна й ефективна прикінцева форма народовладдя, яку обере УСЯ країна. Хоча починати доведеться з того, що маємо зараз, поступово, бажано, еволюційно, але невпинно трансформуючи нинішню владну систему для потреб усіх громадян оновленої країни, закріпивши згодом ці перетворення конституційно.

Нова держава має бути принципово неавторитарна за своїм змістом і формою, але вона повинна стати територією невідворотності дії ВСІХ її законів для ВСІХ без винятку. Суворість цих законів не може нівелюватися необов’язковістю їх виконання. Бо тільки на цьому хибному принципі завжди тримається влада «начальників», влада дрібних і великих міліціонерів, прокурорів і суддів. Тому безумовне дотримання законності дасть можливість втілити в життя принципи справжньої демократії і неодмінно з дуже впливовим проявом місцевого самоврядування. Запропонована кооперативна форма внутрішнього життєустрою й управління для запобігання будь-яким системним протиріччям і некерованості має бути ідеально точно відтворена у владі місцевій. І тут усе залежатиме від консолідованої політичної волі під час розроблення й ухвалення найважливіших державотворчих рішень.

Ми дійсно маємо велику потребу дуже активного прояву впливового місцевого самоврядування для побудови міцної держави нового типу. Але передусім має бути ефективно збудована і працювати, як швейцарський годинник, влада центральна.

Ми вже наголошували, що руйнувати геть усе не треба, — для нової країни треба залишити тільки корисне, прозоре за змістом та необтяжливе за складом.

Звичайно, якщо загальне життя країни складається і буде складатися з певних більш-менш незалежних одна від одної галузей, напрямів чи сфер, то в кожній має бути одна структура, яка керує, організовує, генерує інновації, представляє і захищає інтереси держави і на яку має бути покладено ПОВНУ відповідальність за стан справ. Одразу наголошую: дублівних структур у керівництві галузями чи напрямами в країні однозначно бути не може! Структура одна і відповідальність теж одноосібна.

І не так вже важливо, як називатиметься ця структура — міністерство чи державна агенція. Важливо, щоб у неї було справжнє якісне кадрове наповнення, а обсяг реальних повноважень врівноважувався реальною відповідальністю за результат.

Кількість таких державних структур має ґрунтуватися насамперед на визначенні реального переліку самої кількості повноцінних галузей чи сфер життєдіяльності нової держави. Звичайно, повною мірою повинні бути представлені соціальна (культура, охорона здоров’я, соціальний захист, освіта), економічна й наукова сфери, напрями внутрішньої безпеки, оборони та зовнішньої політики.