Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > КООПЕРАТИВНА ДЕРЖАВА — НОВЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ
Перше і саме основне – забезпечення якості життя громадян оновленої країни. Друге, теж надважливе – досягнення вагомості нової гривні у соціальному та економічному житті. Вона має бути і «здаватися» усім громадянам дорогою «на вагу» і тому цінуватися беззаперечно. Навіть одна гривня – це має бути коштовно. А дрібні монети мають знов повноцінно увійти в обіг і за них можна буде купувати певні товари та послуги.
З доступних історичних матеріалів відомо, що у прадавній Київській Русі дорослий кінь коштував усього дві гривні. Для нас, майбутніх нащадків тієї держави, це як певний символічний номінальний орієнтир на те, що гривня й тоді була «дорогою».
Тому, вводячи нову гривню в обіг, ми маємо визначити та відрегулювати вартість та взаємозв’язок цін на основні товари та послуги таким чином, щоб вони були співставні з невеликими за своїм номіналом купюрами: 1, 2, 3, 5, 10. І у повсякденному житті це мають бути «вагомі» гроші. Водночас, мінімальні заробітна платня та пенсія у провідних для нової країни державному та кооперативному секторах економіки мають бути розраховані та визначені відповідно. А мірилом достатності має стати гідний розвинутої країни продуктовий та товарний кошик.
«Філософський камінь» для нової держави
Попередні розділи «Фінансова система нової країни» та «Грошова одиниця нової держави. Нова гривня» поступово підвели нас до розгляду найважливішого питання, яке до цього часу повноцінно не розв’язане в будь-якій країні світу – злиденній чи багатій.
Пов’язане воно з дефіцитом вільних коштів на власний розвиток держави. Майже всі бюджети країн мають дефіцит, майже всі країни мають борги, як зовнішні, так і внутрішні. У державах, в руках яких є грошовий друкарський верстат, чомусь завжди бракує коштів на власний іноваційний розвиток. Чому так? Невже не можуть дати цьому раду? Питання дійсно не просте і вимагає від керівництва країни не тільки високого професіоналізму, а й чесних та прозорих намірів та дій. Бо мова йде про використання «чарівного» друкарського грошового верстату. І про спокусу не контрольованого скористання ним для вирішення будь яких питань.
Саме на ці виклики я маю дати відповідь, а після цього викладу рішення, яке назавжди забезпечить державу коштами на розвиток у необхідних обсягах і в будь-який час. Але спершу – про парадокси.
Парадокс перший полягає в тому, що у держави чомусь завжди не вистачає коштів. Хоча вона завжди має певний бюджет, який наповнюється зібраними податками.
Парадокс другий: якщо хочеш великий бюджет – збільшуй або базу оподаткування, або самі податки. І, як правило, буває так, що базу збільшувати вже неможливо, а податки – небезпечно. З причин соціального характеру. А якщо ще й держава недолуга, що неефективно проїдає більшість власного бюджету, неминуче виникає його дефіцит. І тут уже не до інноваційного розвитку, бо за усталеними кимсь і колись сумнівними правилами треба займати гроші у зовнішніх (прямі кредити) чи внутрішніх (облігації займу) кредиторів для покриття створеного власною безпорадністю бюджетного дефіциту. У будь-якому випадку держава виглядає таким собі безпорадним жебраком, якого, як коняку з шорами на очах, пожиттєво водять по певному порочному колу.
І коло це безкінечне і фатальне тому, що наша ганебна для сьогодення економіка кредитного відсотка, як наркоман, ніяк не може зіскочити з кредитної голки, на яку її свідомо підсаджують або багаті всесвітні «буратіни», або власні «керівники-патріоти» з метою наловити собі рибки. У створеній ними ж каламутній воді. А у ще гіршому варіанті – з метою виконати чиєсь руйнівне замовлення. Бо зрадників та агентів впливу поки ще всіх не вивели.
