Слава ЗСУ!

Громадянин зобов’язується:

- зберігати й захищати від знищення комунальне майно за місцем свого проживання, як-от прибудинкову територію, під’їзди, ліфти, транспортні засоби, зелені насадження та інші об’єкти загального користування;

- економити воду, електроенергію, газ, тепло й інші матеріальні й енергетичні ресурси;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати комунальні платежі;

- сприяти покращенню екології в місті, не допускати його забруднення.

Договір підписують голова ради — міський (сільський) голова з одного боку та громадянин з іншого боку. В разі неналежного виконання взятих на себе зобов’язань сторони мають право розірвати договір у суді за місцем реєстрації громадянина. Наслідком судового рішення має стати наступне:

- у разі визнання судом вини місцевої влади вона зобов’язана невідкладно своїм коштом усунути проблему спору, а також відшкодувати громадянинові завдані збитки;

- у разі визнання судом вини громадянина той зобов’язаний самостійно і за свій рахунок усунути проблему спору. Також він за рішенням суду частково або повністю може бути позбавлений права на отримання щорічної винагороди за результатами діяльності місцевої ради з управління об’єктами комунальної власності.

За результатами спільної діяльності ради й громади щорічно підраховується загальний обсяг зароблених коштів від використання комунального майна.

Половина отриманого прибутку йде на виплату винагороди всім власникам «Іменних майнових сертифікатів». За умови ефективної спільної роботи ради і громади сума загальних виплат може бути чималою. Кожен громадянин на свій «Іменний майновий сертифікат» отримує певну суму коштів, визначену поділом загального прибутку від роботи комунальних підприємств на загальну кількість сертифікатів, які знаходяться на руках у мешканців.

Але, як і у випадку з визначенням частки кожного громадянина в державних скарбах (про це було вище), ситуація з комунальним майном також потребує проведення зрозумілого і прозорого повного аудиту економічного й фінансового стану цього майна (до речі, разом із земельними ресурсами, що належать громаді). Простіше кажучи, за результатами такого аудиту ми повинні з’ясувати, яка на сьогодні ринкова вартість комунального майна місця проживання кожного громадянина України.

Інша половина прибутку від ефективного використання комунального майна має піти на розвиток комунальних підприємств та відновлення самого комунального майна. Ця інвестована в комунальне господарство сума і визначить частку, на яку за поточний рік збільшилася ринкова вартість комунального майна.

Якщо громадянин вважає, що місцева влада в особі її керівника — міського (сільського) голови неналежно розпоряджається комунальним майном, він має право через суд розірвати договір та як співвласник комунального майна і власник «Іменного майнового сертифіката» відкликати надані ним повноваження як керівникові міської ради — міському (сільському) голові, так і самій раді. За такого судового рішення голос громадянина за міського (сільського) голову і саму раду на останніх виборах автоматично вважається відкликаним на підставі недовіри.

Якщо виникне ситуація, коли загальна кількість розірваних за рішенням суду договорів та, як наслідок відкликаних повноважень, наданих раді і її керівникові, сягне 50 % + 1 голос кількості громадян, які мають договори й «Іменні майнові сертифікати», міський (сільський) голова і місцева рада автоматично складають свої повноваження через недовіру виборців, і проводяться нові дострокові вибори.