Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > КООПЕРАТИВНА ДЕРЖАВА — НОВЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ
Такий засіб має стати ефективною оцінкою громадянами роботи обраних ними до місцевої влади представників з метою реального контролю їхньої діяльності та дієвим юридичним механізмом висловлення недовіри й відкликання з обійманих посад негідних місцевих керівників.
Має бути розроблено, надано і затверджено референдумом громади статут кожного міста, села чи селища. У ньому має бути закріплено засади типового договору про надання виборцями юридичних повноважень обраному ними міському (сільському) голові та місцевій раді, а також право кожного жителя на володіння належною йому часткою комунального майна з правом отримання «Іменного майнового сертифіката». У статуті повинні юридично закріплюватися вимоги до кандидата на посаду міського (сільського) голови — керівника місцевої ради. Кожен претендент повинен глибоко знати міське господарство. Для цього він мусить пройти незалежне тестування на володіння системою керування місцевим господарством та знання законів України про місцеве самоврядування. Це дасть змогу отримати місцевого керівника-професіонала, якого хвилюватимуть проблеми громади загалом і кожного громадянина зокрема.
Соціальні програми загальнодержавного значення
Ставлячи перед собою амбітні завдання, які передбачається втілити в новій кооперативній державі, ми повинні точно визначитися з пріоритетними напрямками задля спрямування туди наших основних зусиль і назвати їх.
Це насамперед:
- здоров’я нації,
- загальна освіта,
- профтехосвіта,
- якість місцевої інфраструктури (особливо транспортної),
- втілення і розвиток комунальних проектів для забезпечення якісного життя людей незалежно від регіону проживання,
- нові види енергетичної генерації,
- енергозбереження,
- екологія навколишнього середовища.
Перелік усіх важливих програм, звичайно, набагато більший, але ці найперші і надважливі.
Особливо хотів би сказати про освіту нації. Говорячи про неї, ми маємо на увазі передусім вченість, бо вченість — це теж золотий запас нації. Вище було сказано, що як до золота, врешті решт, мають звестися усі фінанси держави, так і на справді вченій людині зійдуться всі людські життєві цінності, всі нитки, які зв’язують наше суспільне життя, поєднують усі нерви нашої історії. І, як у випадку з фінансовим золотим запасом, резерв ученості теж має задаватися, зберігатися й охоронятися державою. Бо державі вченість її людей вигідна, це наш уже нематеріальний золотий запас.
Але є ще одне. Без чого нова держава в тому унікальному вигляді, про який ми мріємо, взагалі неможлива. Це проблема відновлення втраченого зв’язку між поколіннями. Турбота про міцний соціальний зв’язок молодого і старшого поколінь у кооперативній державі має проявлятися у вигляді існування і постійної дії «мережі солідарності» довкола кожної людини, яка цього потребує. До кола її опікунів повинні ввійти ті, хто щодня оточує цю людину: рідні, сусіди, дільничний лікар, працівник соціальної служби, дільничний міліціонер, продавці сусіднього магазину та ін. Така допомога має здійснюватися переважно за волонтерським принципом.
Але за потреби видатки на таку діяльність може бути передбачено і коштом відшкодувань з відповідного соціального фонду структур кооперації, до якої територіально або юридично має чи мала стосунок нужденна людина або якщо там працюють її рідні.
