Слава ЗСУ!

— Ви праві в обох випадках. Можна мені дієтичної коли тепер, місіс Перкінс?

— Звіть мене Бренда. А я називатиму вас Барбі, якщо вам так сподобається. Прошу, беріть собі самі, пийте.

Барбі так і зробив.

— Вам потрібен ключ до протиатомного бомбосховища, щоби взяти звідти лічильник Ґайґера. Я можу вам з цим допомогти і допоможу. Але здається, ви казали, що мусите про щось повідомити Джима Ренні, так от, ця ваша ідея мене непокоїть. Можливо, це журба туманить мені мозок, але я не розумію, навіщо вам потрібно мірятися з ним хоч чимось. Великий Джим дуріє, коли будь-хто зазіхає на його авторитет, а вас він взагалі на дух не зносить. І нічим вам не завдячує. Якби шефом і зараз був мій чоловік, тоді б, либонь, ви могли побалакати з Ренні утрьох. Гадаю, мені б це навіть сподобалося.

Вона нахилилася вперед, уважно дивлячись на нього очима в обрамленні темних кіл.

— Утім, Гові помер, тож замість того щоб розшукувати той містичний генератор, ви скоріш за все опинитеся в камері.

— Я все це розумію. Але є новина. Військово-повітряні сили збираються обстрілювати Купол крилатими ракетами завтра о тринадцятій нуль-нуль.

— О Господи.

— Вони вже стріляли по ньому іншими ракетами, але тільки для того, щоби визначити, на яку висоту здіймається бар'єр. Радар тут не діє. Ті ракети були з холостими головками. Ці будуть із цілком справжніми. Протибункерними.

Вона різко зблідла.

— У яку частину нашого міста вони зібралися стріляти?

— Контактною точкою призначено те місце, де Купол перетинає дорогу Мала Курва. Ми з Джулією були якраз там минулої ночі. Ракети вибухатимуть приблизно на висоті п'яти футів від рівня ґрунту.

Щелепа в Бренди відвисла, рот роззявився так широко, як не личить леді.

— Неможливо!

— Боюсь, що буде саме так. Ракети запускатимуться з Б-52[169] і летітимуть запрограмованим курсом. Я маю на увазі, буквально запрограмованим. Огинаючи всі висоти й западини, поки не знизяться до висоти цілі. То жахливі штуки. Якщо така вибухне, не пробивши бар'єр, люди в місті лише злякаються — звук буде, ніби настав Армагеддон. Але, якщо вона прорветься, тоді…

Рука Бренди опинилася в неї на горлі.

— Великі руйнування? Барбі, у нас нема пожежних машин.

— Я певен, вони приготували протипожежну техніку десь поряд. А щодо руйнувань? — він знизав плечима. — З тієї місцини треба всіх евакуювати, це обов'язково.

— Хіба це розумно? Хіба розумно те, що вони запланували?

— Це питання неактуальне, місіс… Брендо. Вони вже прийняли рішення. Але, боюся, далі буде ще гірше. — І, помітивши її здивований погляд, пояснив: — Мені, не місту. Мене підвищили до полковника. Президентським указом.

Вона підкотила очі.

— Вітаю.

— Від мене очікують, що я оголошу воєнний стан і буквально візьму Честер Мілл у свої руки. Джиму Ренні сподобається така новина?

Вона здивувала його, зайшовшись сміхом. Він і собі подивувався, бо й сам приєднався до неї.

— Розумієте мою проблему? Місто не мусить знати, що я позичив у нього лічильник Ґайґера, але всіх мешканців треба повідомити, що на них летітимуть протибункерні ракети. Якщо не я, цю новину все одно розповсюдить Джулія Шамвей, проте керівники міста мусять її почути від мене. Тому що…

— Я розумію чому, — у червоному сонячному світлі надвечір'я обличчя Бренди втратило свою блідість. Тепер вона задумливо потирала руки. — Якщо ви мусите опанувати владу в місті… чого від вас бажає ваш начальник…