Слава ЗСУ!

- Знову якась нарада, пане оберлейтенанте, сьогодні вранці о дев’ятій годині у пана полковника. Я вас хотів будити вночі, але потім передумав.

- Ще б пак, ви відважилися будити мене через якусь дурницю, коли на це досить часу і вранці? Wieder eine Besprechung, der Teufel soll das alles buserieren1. Повісьте трубку, покличте мені до телефону Ванєка.

- Фельдфебель Ванєк біля телефону. Rechnungsfeldwebl Vanek, Herr Oberleutnant2.

____________________

1 Знову нарада, чорт би те все драв! (нім.).

2 Фельдфебель-рахівник Ванєк, пане оберлейтенанте (нім.).

- Ванєку! Знайдіть мені негайно іншого денщика. Цей гультяй Балоун мені до ранку зжер ввесь шоколад. Прив’язати його? Ні, віддамо його до санітарів. Хлоп, як гора, хай тягає поранених під час бою. Зараз пошлю його до вас. Полагодьте це в польовій канцелярії і повертайтеся зараз же до роти. Як ви гадаєте, скоро поїдемо?

- Нема чого поспішати, пане оберлейтенанте. Коли ми мали їхати з дев’ятою маршовою, то нас водили за ніс цілих чотири дні. Про восьму нема чого й говорити. Тільки з десятою ішло краще. Ми були без затримки на місці у повній бойовій готовності. Опівдні дістали наказ, а ввечері вже виїхали. Але зате нас потім ганяли по всій Угорщині і не знали, на якій ділянці фронту нами діру заткнути.

З того часу, відколи надпоручник Лукаш став командиром одинадцятої маршової, він опинився в стані так званого синкретизму. У філософії це значить: «Він намагався примирити суперечні поняття за допомогою компромісів, які доходили до повного змішання поглядів». Тому він відповів:

- Так, можливо. Буває. Отже, думаєте, що сьогодні не поїдемо? О дев’ятій годині нарада у пана полковника. A propos3, вам відомо, що ви черговий? Я лише так. Зробіть мені… Стривайте, що б ви мені мали зробити? Список старшин з даними, відколи служать… Потім провіант для роти. Національність? Так, так. Це також…

____________________

3 До речі (франц.).

Але, головне, пришліть нового денщика… Що сьогодні повинен робити з людьми прапорщик Плешнер? Vorbereitung zum Abmarsch1. Рахунки? Прийду підписати по обіді. Нікого не пускайте до міста. До буфету в таборі? По обіді на годину… Покличте сюди Швейка… Швейку, ви тимчасом залишитесь біля телефону.

____________________

1 Підготовка до походу (нім.).

- Мельдую послушно, пане оберлейтенанте, я ще не пив кави.

- То принесіть собі каву і залишитеся у канцелярії біля телефону, поки я вас не покличу. Ви знаєте, що таке ординарець?

- Це такий, що бігає, як посолений, пане оберлейтенанте.

- Отже, щоб ви були на місці, коли я подзвоню. Нагадайте ще раз Ванєкові, хай підшукає для мене якогось денщика. Швейку, алло, де ви?

- Тут, пане оберлейтенанте, якраз принесли каву.

- Швейку, алло!

- Чую, пане оберлейтенанте, кава зовсім холодна!

- Ви вже, Швейку, добре знаєте, що таке денщик, поговоріть з ним, а потім дайте мені знати, хто він такий. Повісьте трубку.

Ванєк, сьорбаючи чорну каву, до якої долив рому з пляшки з написом Tinte2 (зробленим з обережності), поглянув на Швейка і сказав:

- Наш оберлейтенант не говорить, а, мабуть, кричить у цей телефон. Я чув кожне його слово. Ви, Швейку, певне, з паном оберлейтенантом дуже добре знайомі.

- Ми одна рука, - відповів Швейк. - Рука руку миє. Ми вже вкупі багато чого пережили. Скільки разів нас хотіли розлучити, але ми знову знаходили одне одного. Він завжди в усьому на мене покладається. Я не раз сам з цього дивувався. Ось ви тепер, певно, самі чули, як він говорив, аби я вам ще раз нагадав про того нового денщика і що я мушу на нього подивитися і дати про нього свій відгук. Той пан оберлейтенант не з кожного денщика вдоволений…

____________________

2 Чорнило (нім.).

* * *

Полковник Шредер залюбки скликав на нараду всіх офіцерів маршового полку, щоб наговоритися досхочу. Крім того, треба було щось вирішити в справі волонтера Марека, якого полковник Шредер за бунт віддав до дивізійного суду, бо той не хотів чистити вбиралень.

З дивізійного суду його привели вчора вночі на гауптвахту і там тримали під вартою. Водночас із дивізійного суду до полкової канцелярії прислали дуже туманного листа, в якому зазначалося, що хоч у цьому випадку не йдеться про бунт, бо волонтери не повинні чистити вбиралень, але оскільки це все ж таки порушення дисципліни, то передумовою прощення такого гріха може бути лише бездоганна поведінка на фронті. З цих причин, мовляв, обвинувачений волонтер Марек надсилається до свого полку, а слідство в справі порушення дисципліни припиняється аж до кінця війни, але воно буде відновлене при найближчому порушенні дисципліни з боку волонтера Марека. Крім того, була ще одна справа. Разом з волонтером Мареком з дивізійного суду на гауптвахту прислали самозваного взводного Тевелеса. Його нещодавно доставили в полк з лазарету в Загребі. Він мав велику срібну медаль, волонтерські нашивки і три зірки. Розповідав про геройські подвиги шостої маршової роти в Сербії, що нібито з усієї роти залишився тільки він один. Слідство ствердило, що з шостою маршовою ротою на початку війни дійсно пішов на фронт якийсь Тевелес. Однак він не мав права волонтера. Зажадали відомостей від бригади, куди 2 грудня 1914 року під час втечі з Белграда приєднали шосту маршову. І виявилося, що в списку представлених до відзнаки або відзначених срібними медалями немає жодного Тевелеса. Однак встановити, чи дійсно піхотинцеві Тевелесу було надане звання взводного, виявилось неможливим, бо вся шоста маршова рота пропала біля церкви св. Сави в Белграді разом із своїми офіцерами. В дивізійному суді Тевелес виправдовувався тим, буцімто йому дійсно обіцяли велику срібну медаль, і тому він у лазареті купив її у одного босняка. А щодо волонтерських нашивок, то він їх пришив і носив сп’яну, бо, маючи ослаблений дизентерією організм, завжди підхмелявся.