Слава ЗСУ!

Потім глянув на Швейка і спитав:

- Magyarul1?

____________________

1Розумієте по-мадярськи? (угор.)

- Я, друже, чех, - відповів Швейк, - може, вип’єш?

- Nem tudom, baratom2

____________________

2Не розумію, брате (угор.).

- Це не шкодить, приятелю, - заохочував Швейк, підсовуючи свою повну склянку сумному воякові. - Пий досхочу.

Той зрозумів, випив і подякував:

- Koszonom szivesen1.

____________________

1Сердечно дякую (угор.).

Потім знову почав розглядати свій гаманець, а наприпослідку зітхнув.

Швейк зрозумів, що цей мадяр хотів би замовити собі пива, але у нього мало грошей, і тому замовив для нього ще один кухоль. Мадяр знову подякував і жестами почав щось розповідати Швейкові, показуючи свою прострелену руку, причому додав міжнародною мовою: «Піф-паф-пуц!»

Швейк співчутливо кивав головою, а хирлявий реконвалесцент2, спустивши ліву руку на півметра від землі і підносячи потім три пальці, розповів Швейкові, що має троє малих дітей.

- Nincs ham, nincs ham3, - продовжував далі. Він хотів цим сказати, що вдома не мають що їсти. З очей в нього покотилися сльози, він витер їх брудним рукавом військової шинелі, на якому була дірка від кулі, що вп’ялася в його тіло за угорського короля.

____________________

2Реконвалесцент - той, що видужує після хвороби (лат.), видужуючий, видужалий.

3Нема що їсти, нема що їсти (угор.).

Не диво, що за такою розвагою у Швейка мало-помалу нічого не залишилося від тієї п’ятірки, причому він поволі, але неухильно віддалявся від Чеських Будейовіц, бо з кожною склянкою пива, якою він частував себе і мадярського видужалого, Швейк втрачав можливість купити військовий квиток.

Через станцію на Будейовіце пройшов ще один поїзд, а Швейк все сидів біля столу і слухав, як мадяр повторює своє:

«Піф-паф-пуц! Harom gyermek, nincs ham, eljen»4.

____________________

4Троє дітей, нічого їсти, на здоров’я (угор.).

Останнє слово промовляв, цокаючись з Швейком.

- Пий, пий, бідо мадярська, - відповідав Швейк, - напивайся, ви б нас так, мабуть, не частували…

Вояка, який сидів біля сусіднього столу, розповів, що коли їх 28-й полк прибув до Сегедіна, мадяри на вулицях, глузуючи з них, підводили вгору руки.

Це була свята правда, але вояка почував себе, мабуть, ображеним. Та згодом це стало звичайним явищем серед чеських вояків. Власне, й мадяри під кінець, коли їм уже перестала подобатися бійка в інтересах угорського короля, робили те ж саме.

Незабаром цей вояка сидів поруч із Швейком і розповідав, як вони в Сегедіні віддухопелили мадярів і повикидали їх з кількох шинків. Тут він справедливо признав, що і мадяри вміють добре битися, бо хтось з них так садонув його ножем у спину, що вояку мусили відправити в тил на лікування. Тепер, коли повернеться до свого батальйону, капітан, напевно, припаяє йому арешт, бо в нього вже не було часу захистити честь усього полку, цебто як слід віддячити мадярові за цю рану, аби і той трохи почухався.

- Ihre Dokumenten, ваші докyмент?1 - чемно звернувся до Швейка комендант військового патруля, фельдфебель, у супроводі чотирьох солдатів з багнетами, - я пачити фас шидіти, не їхати, шидіти і лише пити, ви денщицьке вухо!

- Немає в мене документів, лебедику! - відповів Швейк, - пан оберлейтенант Лукаш з 91-го полку забрав їх зі собою, а я залишився тут на вокзалі.

- Was ist das Wort «лепетику»?2 - звернувся фельдфебель до одного із своїх солдатів - старого вояки з крайової оборони*. Той, мабуть, навмисне робив своєму фельдфебелеві все наперекір, бо, не зморгнувши оком, спокійно відповів:

- Лебедик - це те ж саме, що і гер фельдфебель.

Фельдфебель відновив свою розмову із Швейком: - Токумент коштий фояк, пес токумент замкнути auf Bahnhofs Militarkommando, den lausigen Bursch, wie einen tollen Hund3.

____________________

1Ваші документи (нім).

2Що означає слово «лепетику» (нім.).

3Без документа замкнути у вокзальній військовій комендатурі вшивого денщика, як скаженого собаку (нім.).

Швейка відвели до військової вокзальної комендатури, де у вартівні сиділи солдати типу того старого вояки з крайової оборони, який так спритно переклав слово «лебедик» на німецьку мову своєму природженому ворогові - фельдфебелеві.

Вартівня була прикрашена літографіями, бо в ті часи військове міністерство розсилало їх по всіх установах, через які тільки проходили солдати, а також по військових школах і казармах.

Хвацького вояку Швейка привітав малюнок, що зображував, згідно з написом, як взводний Франтішек Гаммель і капрали Паульгарт і Бахмаєр з цісарсько-королівського 21- го стрілецького полку закликають солдатів битися до останнього.