Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Шукач-Стрілець. Темна вежа

_Джейк_поки_ще_не_усвідомлює,_що_терпіти_не_може_всіх_фахівців,_крім_місіс_Шоу. Люди_завжди_спантеличували_його._Його_мати,_якась_дуже_вже_худа, однак_сексуальна,_часто_спить_зі_своїми_божевільними_друзями. Батько_часто_говорить_про_людей_із_Мережі, що_ті_«занадто_вже_захоплюються_кока-колою». Ці_слова_завжди_супроводжуються_усмішкою,_у_якій_немає_навіть_натяку_на_гумор, і_демонстрацією_жвавого_понюху_нігтя_великого_пальця._

_Зараз_він_на_вулиці,_Джейк_Чемберз_на_вулиці,_він,_ніби_демонстранти, «вийшов_на_вулиці»._Чепурний,_вихований,_симпатичний,_вразливий. Раз_на_тиждень_він_грає_у_кеглі_в_«Мідтаун_Лейнз»._У_нього_немає_друзів, самі_лише_знайомі._Він_ніколи_не_замислювався_над_цим,_але_це_його_пригнічує. Хлопчик_не_знає_чи_не_розуміє, що_тривале_спілкування_з_фахівцями_залишило_на_ньому_свій_відбиток_—_через_це_ві н_набув_багатьох_їхніх_характерних_рис. Місіс_Грета_Шоу_(вона_краща_за_багатьох_із_них,_але,_блін, не_надто_це_втішно)_дуже_фахово_робить_бутерброди. Нарізає_їх_на_чотири_частини_і_стинає_скоринку_з_хліба, тож_коли_він_їсть_у_школі_свій_сніданок, то_це_більше_схоже_на_вечірку_з_коктейлями:_варто_лишень_уявити, що_замість_книжки_про_спорт_чи_вестерна_Клая_Блейздела_зі_шкільної_бібліотеки_у_ твоїй_руці_бокал._Джейків_батько_заробляє_шалені_гроші, бо_він_майстер_влаштовувати_«розправи»_—_себто_показувати_у_своїй_Мережі_забійні ше_шоу,_ніж_у_конкурентів_з_іншої_Мережі. Батько_викурює_чотири_пачки_сигарет_на_день._Він_не_кашляє, але_в_нього_неприємна_усмішка, та_й_від_дози_старої_доброї_кока-коли_часом_не_відмовляється._

_Джейк_іде_вулицею._Мати_залишає_йому_гроші_на_таксі,_але,_коли_немає_дощу, він_ходить_пішки,_розмахуючи_портфелем_(а_іноді_—_сумкою_для_боулінгу, хоча_зазвичай_він_залишає_її_в_своїй_шафці), маленький_хлопчик_із_білявим_волоссям_і_блакитними_очима_—_справжнісінький_амери канець_на_вигляд. Дівчатка_вже_почали_звертати_на_нього_увагу_(з_дозволу_матерів,_звісно), та_й_він_не_цурається_їх, бо_сором'язлива_непоступлива_пиха_маленького_хлопчика_вже_в_минулому. Сам_того_не_усвідомлюючи, він_розмовляє_з_ними_як_фахівець_і_цим_відлякує_від_себе. Йому_подобається_географія,_а_ще_боулінгу_пообідній_час. Його_батько_володіє_акціями_компанії, що_виготовляє_автоматичне_обладнання_для_боулінгу, але_в_«Мідтаун_Лейнз»_використовують_обладнання_іншої_марки,_не_тієї, до_якої_має_причетність_його_батько._Джейкові_здається,_що_все_це_йому_байдуже, але_насправді_він_замислювався_над_цим._

_Йдучи_вулицею,_він_проминає_крамницю_«Блуміз», у_вітрині_якої_стоять_манекени_—_у_шубах,_костюмах, що_застібаються_на_шість_Ґудзиків,_деякі_взагалі_без_нічого, «в_чому_мати_народила»._Ці_манекени_—_ці_ляльки — _виглядають_дуже_фахово, а_він_терпіти_не_може_будь-яку_фаховість._Він_ще_занадто_маленький, тож_не_здатний_ненавидіти_самого_себе,_але_зерно_вже_впало_у_Грунт, тільки_дай_йому_час_—_і_воно_проросте_та_дасть_гіркі_плоди._

_Він_опиняється_на_розі_і_стоїть_там,_тримаючи_збоку_портфель. Повз_нього_з_ревінням_проноситься_транспорт_—_фуркочуть_сварливі_сині_з_білим_ав тобуси,_жовті_таксі,_«фольксвагени»,_велика_вантажівка. Джейк_усього_лише_дитина,_але_дитина,_наділена_неабияким_розумом, тож_краєм_ока_він_помічає_свого_вбивцю._Це_чоловік_у_чорному:_обличчя_не_видно, тільки_поли_сутани_шамтять_на_вітрі,_руки_тягнуться_до_нього, а_на_вустах_жорстка_усмішка_фахівця._Джейк_не_випускає_портфеля, у_якому_лежить_обід,_приготований_навдивовижу_вправними_руками_місіс_Ґрети_Шоу, і_долілиць_падає_на_проїжджу_частину. Крізь_затемнене_лобове_скло_він_мигцем_бачить_налякане_обличчя_бізнесмена_у_темн о-синьому_капелюсі,_за_криси_якого_хвацько_заткнуте_маленьке_стильне_перо. Десь_від_звуків_рок-н-ролу_розривається_радіо. На_протилежному_боці_вулиці_пронизливо_кричить_якась_стара_жінка. На_ній_темний_капелюх_із_серпанком._Цей_чорний_серпанок_зовсім_не_стильний: він_схожий_на_траурну_вуаль._Джейк_не_відчуває_нічого, крім_здивування_і_звичного_йому_запаморочливого_спантеличення_—_невже_це_і_є_кін ець_життя?_І_він_вже_більше_ніколи_не_вкотить_по_кеглях_із_кращим_результатом, ніж_два_сімдесят? Він_незграбно_простягається_на_дорозі_і_просто_перед_носом_бачить_недавно_залиту _тріщину_в_асфальті._Портфель_вислизає_з_його_рук._Джейк_ще_встигає_подумати, чи_він,_бува,_не_зідрав_коліна, а_потім_його_переїжджає_автомобіль_бізнесмена_у_синьому_капелюсі_зі_стильним_пер ом. Це_великий_синій_«кадилак»_1976_року_випуску_з_білими_покришками_«Файрстоун». Машина_і_капелюх_майже_одного_кольору._Вона_трощить_Джейкові_спину_й, розплющивши_живіт,_буквально_розмазує_по_асфальту._З_рота_б'є_фонтан_крові. Він_повертає_голову_і_бачить_задні_габаритні_вогні_«кадилака»_й_дим, що_виривається_з-під_задніх_коліс_від_раптового_гальмування. На_його_портфелі_машина_теж_залишила_широкий_слід_від_шини. Джейк_веде_головою_в_інший_бік_і_бачить_великий_сірий_«форд»:_верещать_гальма, й_автомобіль_зупиняється_в_кількох_сантиметрах_від_його_тіла. До_нього_мчить_на_всіх_парах_чорношкірий_хлопець, що_торгував_сухарями_й_содовою_з_візка._Кров_струменить_Джейкові_з_носа,_вух, очей,_анального_отвору._Його_геніталії_розчавлені. Він_роздратовано_думає_про_свої_коліна,_наскільки_сильно_він_їх_обідрав. А_ще_думає,_чи,_бува,_не_запізнюється_до_школи. Тепер_уже_й_водій_«кадилака»_мчить_до_нього,_белькочучи_щось_на_ходу. Звідкись_лунає_жахливий_спокійний_голос,_голос_фатуму:_«Розступіться, я_священик._Останнє_причастя…»_

Попередня
-= 35 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 1.


Останній коментар

Buriakvova 29.01.2015

Де 2 частина


Додати коментар