Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
53
«Рятуй, рятуй, зоре морська!» (Лат.) — церковний гімн католиків.
54
Минулого тижня я продав свою останню сорочку(середньовічна латинь).
55
Пандемоніум — царство сатани, вертеп (грец); столиця пекла в поемі англійського письменника XVII ст. Джона Мільтона «Втрачений рай».
56
Марціал — римський поет І ст. н. е., автор сатиричних епіграм.
57
Берінгтон Джозеф (близько 1743—1827) — англійський учений, автор численних творів з історії середніх віків.
58
Депрео Ніколя (1636—1711) — теоретик французького класицизму, поет і критик, відомий під псевдонімом Буало.
59
Esmeralda — смарагд (ісп.).
60
Мікромегас — велетень, герой однойменної філософської повісті Вольтера
61
«Романсеро" — збірка італійських народних пісень («романсів») та поем, що склалися в XIII—XIV ст. ст. і видані у XVI ст.
62
Палац Пті-Бурбон — резиденція французьких королів династії Бурбонів до 1527 р.
63
...роз'їдати лице мистецтва ще в каплиці Катерини Медічі... сконати в будуарі Дюбаррі.— Мається на увазі виродження французького аристократичного мистецтва, яке, на думку Гюго, почалося вже в другій половині XVI ст., у період регентства Катерини Медічі, і стало цілком очевидним у XVIII ст.., напередодні Першої буржуазної революції.— Дюбаррі — одна з фавориток Людовіка XV, що правив до 1774 р.
64
. ...справа заколотів від Лютера до Мірабо.— Лютер Мартін (1483— 1546) — засновник релігійного протестантства: «95 тез» Лютера стали прапором народного руху, що назрівав у Німеччині і за умов XVI ст. набрав форми релігійної реформації, досягнувши найвищого розвитку в селянській війні проти князів, дворян і попів.— Мірабо Оноре-Габріель Рікетті (1749—1791) — один з найвидатніших діячів початкового етапу Першої буржуазної революції у Франції; представляв інтереси крупної буржуазії, заради яких зраджував інтереси народу.
65
Вітрувій Марк (І ст. до н. е.) — римський архітектор, автор трактату «Про архітектуру».
Віньйоль (Жак Бароціо) — відомий італійський архітектор XVI ст., при королі Франціску І кілька років жив і працював у Франції.
66
«Історія галліканської церкви», книга II, період III, фоліо 130, стор. 1. (Прим. авт.)
67
...дожило до часів Вільгельма Завойовника — тобто до XI ст.
68
Григорій VII— папа римський з 1073 по 1085 р.
70
Це те мистецтво, що зветься, залежно від місцевості, клімату і населення, ломбардським, саксонським та візантійським. Ці чотири споріднені різновиди архітектури існують паралельно; кожен з них має свій особливий характер, але в основі їх лежить той самий принцип півкруглого склепіння. «Всі не на одне лице, однак дуже подібні» і т. ін. (Прим. авт.).
71
Цю дерев'яну частину шпиля знищила блискавка в 1823 році. (Прим. авт.)
72
Юліан Відступник збудував свої терми.— Терми — староримські купальні, згодом використані як палацові приміщення для диспутів, гімнастичних ігор, бібліотек та ін.— Юліан — римський імператор, до початку царювання був римським намісником у Галлії, де відбудовував зруйновані міста; у 50-х роках IV століття жив у Парижі.
73
Паск'є Етьєн (1529—1615) — французький правознавець, автор «Листів Паск'є», що вміщують багатий матеріал з історії Франції XVI ст.— Фавен Андре (друга половина XVI ст.) —автор численних робіт із середньовічної історії Франції).
74
...у пам'ять про те болото, що до нього Камюложен затягнув Цезаря.— Камюложен — вождь племені паризіїв, очолив у І ст. до н. е. опір галльських племен, що жили на берегах Сени, військам Юлія Цезаря. Захищаючи місто Лютецію (стародавня назва Парижа), загинув у битві в 52 р. до н. е.
