Слава ЗСУ!

Аттичний — властивий жителям Аттики; Аттика (область у Стародавній Греції з головним містом Афіни) була відома високим для свого часу розвитком науки, філософії та мистецтва. Вияв розуму, розвитку, дотепності у розмові називають, наприклад, «аттичною сіллю».

Аурея — римська золота монета.

Ахеронт — за грецькими віруваннями, одна з річок у підземному царстві, через яку Харон перевозив душі померлих.

Ахілл, або Ахіллес — герой Троянської війни, описаної Гоме-рам в «Іліаді». Найхоробріший з вождів грецького війська. Мати Ахілла, богиня Фетіда, щоб зробити його невразливим, викупала Ахілла у водах річки підземного світу — Стіксу, і тільки п’ята, за яку вона його тримала, залишилася не зануреною у священні води. Під час битви при облозі Трої троянський царевич Паріс влучив своєю стрілою якраз у цю незахищену п’яту і

вбив Ахіллеса. Звідси вираз «ахіллесова п’ята», тобто слабке, не-захищене місце в людини.

Аякс — грецький герой у Троянській війні.

Базиліка — велика видовжена будівля, розділена на кілька частин поздовжніми рядами колон. У римських містах базиліки використовувались для біржі, суду, критого ринку та ін.

Баліста — облогова машина у стародавніх народів, що служила для метання каміння, стріл, списів.

Бахус — див. Вакх.

Белен — бог сонця у галлів.

Букцини — римський духовий інструмент, на зразок сучасного тромбона.

Ваал — головний бог народів, які населяли Фінікію і Карфаген.

Валькірії — за сказаннями германців, прекрасні войовничі діви, дочки Вотана (Одіна); вони розпоряджаються битвами, посилають з волі богів смерть тому або іншому з воїнів.

Вакх (Бахус) — бог вина і веселощів у римлян.

Вампір — за народним повір’ям, мрець, що виходить з могили і ссе кров у сплячих людей; упир.

Веліти — легкоозброєні піхотинці у римському війську; у * них були луки зі стрілами і дротики.

Венера (у греків Афродіта) — богиня любові й краси.

Вершники — один із станів римських громадян. Стан включав у себе переважно представників лихварського капіталу, які мали певну кількість майна. Обов’язком стану було виставляти в римську армію добре озброєних кінних людей — вершників.

Весталки — шість жриць богині домашнього вогнища Вести. У храмі цієї богині, який містився на Форумі (головний майдан у Римі), горів незгасимий вогонь. Жриці повинні були підтримувати цей вогонь. Весталок вибирали із знатних родин ще з дитячого віку і весь час свого служіння богині, про-

тягом тридцяти років, не могли виходити заміж. Ту, яка порушила цю обітницю, жорстокр карали: її ховала живцем у підземеллі.

Ветеран — воїн, який відслужив свій строк.

Вовк Фенріс — за германськими сказаннями, зле чудовисько, яке живе у царстві мертвих.

Вотан, або Одін — верховний бог стародавніх германців; відповідає римському Юпітерові.

Вулкан — римський бог вогню і ковальської майстерності; зображувався з молотом і кліщами.

Гай Меммій Гемелл — римський діяч І ст. до н. е. Плебей за походженням, Гемелл був широкоосвіченою людиною, поетом і видатним оратором.

Галлія Цезальпінська (тобто по цей бік Альп) — так називалася частина Галлії, що була у Північній Італії. Друга частина Галлії, відокремлена Альпами, теперішня Франція, називалася Трансальпійською (тобто по той бік Альп).

Галли народ, який населяв Галлію (теперішню Францію і Північну Італію).

Ганімед — у греко-римській міфології виночерпій богів.

Ганнібал (Аннібал)— геніальний карфагенський полководець (Карфаген — держава в Африці, що існувала у старі часи на місці сучасних Тунісу і Алжиру). Роки життя 247-183 до н. е. Прославився своїм походом проти римлян. Він здобув низку блискучих перемог над римськими військами в самій Італії, але, не одержавши підтримки з Карфагена, мусив повернутися в Африку, де зазнав поразки від римського полководця Сципіона Африканського. Коли римляни зажадали видачі Ганнібала, він утік в Азію, де брав участь у боротьбі з Римом на боці Антіоха. Після поразки Антіоха отруївся.

Гез, або Гезус — бог війни у стародавніх галлів.

Гемоніі — круті сходи до Тибру з Капітолійського горба, якими тягли в річку трупи страчених.

Геркулес (по-римськи) — знаменитий герой греко-римської міфології. Ще немовлям у колисці задушив двох гадюк, посланих ворожою до нього богинею, яка бажала умертвити його. За своє життя здійснив дванадцять подвигів: задушив руками страшного лева, переміг дев’ятиголову ^ідру, украв Цербера, семиго-ловоґо пса з підземного царства, переміг велетня Антея і т. ін. Гладіатори вважали Геркулеса, як втілення могутньої сили і доблесті, своїм покровителем.