Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Війна з Саламандрами

Д ж. Г і л б е р т відзначає, що саламандри досягають віку значно більшого, ніж один рік; яка взагалі тривалість їхнього життя, ще не встигли з’ясувати.

Г. Брінкелар тоді вносить поправку в свою пропозицію: в такому разі ціна однієї пари саламандр нехай буде триста франків, з транспортнимн видатками включно.

С. Вайсбергер запитує: а які, власне, роботи могли б виконувати саламандри?

Директор Волавка. Завдяки своїм природним іпстинк-там і надзвнчаипій технічній кмітливості саламандри особливо при-датпі для спорудження гребель, дамбі хвилерізів, поглиблювання гаваней і каналів, усування мілин і шарів намулу, очищання водних шляхів; вони можуть укріплювати й регулювати морські береги, насипати новин суходіл і таке інше. В усіх цих випадках ідеться про роботи великого обсягу, які потребують сотень і тисяч робочих рук,— роботи такого масштабу, що й сучасна техніка не наважиться їх розпочати, коли не матиме в своєму розпорядженні надзвичайно дешевої робочої сили. (Вигуки: «Правда/», мЧудоео!*)

Д-р Губка зауважує, що, продаючи саламандр, які, очевидно, зможуть плодитись і в нових власників, Товариство втратить свою монополію на них. Він пропонує тільки віддавати в найми будівникам водпих споруд робочі колони відповідно навчених, кваліфікованих саламандр з умовою, що їхній можливий приплід ставатиме власністю Товариства.

Директор Волавка відзначає, що в воді неможливо встежити за мільйонами чи навіть мільярдами саламандр, а тим більше за їхнім приплодом; на жаль, чимало саламандр уже вкрадено для зоопарків та звіринців.

Полковник Д. В. Б р а й т. Варт було б продавати лп там віддавати в найми тільки саламандр-самців, щоб вони не могли розмножуватись ніде, крім саламандрових розплідників та ферм, які є власністю Товариства.

Директор Волавка. Ми не можемо твердити, що саламандрові ферми в власністю Товариства. Не можна придбати у власність чи взяти в оренду ділянку морського дна. Юридичне питання, кому насправді належать саламандри, які живуть у територіальних водах, скажімо, її величності королеви Голландії, вкрай неясне і може викликати багато суперечок. (Занепоковння в залі). В більшості випадків за нами не забезпечене павіть право вилову риби; ми закладали свої ферми на тихоокеанських островах, по суті, нелегально, панове. (Занепокоєння зростав).

Дж. Г і л б е р т відповідає полковникові Браііту, що ізольовані від самиць саламандрп-самці, як відомо з досвіду, скоро втрачають енергію й працездатність; вони стають мляві, нерухливі, а часом і гинуть із тугн.

Фон Ф р і ш пптає, чи не можна призначених на продаж саламандр спершу каструвати чи стерилізувати.

Д ж. Г і л б е р т. Це коштувало б занадто дорого; одне слово, ми ніяк не можемо перешкодити проданим саламандрам плодитися.

С. Вайсбергер як член Спілки захисту тварин висуває вимогу, щоб майбутня торгівля саламандрами провадилась гуманно, способами, які не вражають людських ночуттів.

Дж. Г і л б ѳ р т дякує за цю пропозицію; звичайно, виловлю* впшія й трапспортуванпя саламандр буде доручепо тільки’кваліфікованому персоналові під відповідним наглядом. Проте ніхто не може ручитись за те, як поводитимуться з саламандрами підприємці, що куплять їх.

С. Вайсбергер заявляв, що він задоволений поясненням віце-голови Дж. Гілберта. (Оплески).

Г. X. Бонді. Панове, треба наперед відмовитись від думки, що ми зможемо й у майбутньому зберегти монополію па саламандр. На жаль, за наявним законодавством ми не можемо їх запатентувати. (Сміху аалі). Своє провідне становище в торгівлі саламандрами мп повинні й можемо забезпечити іншим способом; правда, необхідна передумова для цього — інший стиль ведення справ і багато лшрші масштаби, ніж досі. (Вигуки: «Слухайте!*) Ось на столі, панове, ціла пачка попередніх угод. Правління пропонує утворити новий, кількастушіевий трест під назвою синдикат «Саламандра». Членами цього синдикату, крім нашого Товариства, мають стати певні великі підприємства й фінансово сильні компанії; наприклад, один концерн, який вироблятиме спеціальні патентовані металеві інструменти для саламандр. (Голос із зали: пЧи не МЕАС?ь) Так, добродію, я говорю проМЕАС. Далі — хімічний і харчовий картель, який вироблятиме дешевий патентований фураж для саламандр; група транспортних компаній, яка — на підставі наявного досвіду — запатентує спеціальні гігієнічні резервуари для перевезення саламандр; об’єднання страхових товариств, що візьме па себе страхування куплених тварин на випадок каліцтва чи загибелі як під час перевезення, так і на місці роботи; і нарешті ще низка промислових підприємств і комерційних та фінансових закладів, яких ми з поважних причин поки що неназвемо. Мабуть, для вас, панове, досить буде, коли я скажу, що цей синдикат на початок матиме капітал чотириста мільйонів фунтів стерлінгів. (Збудження в за-лі). Ось у цій папці, друзі, лежать угоди, які досить тільки підписати — і виникне одна з найбільших економічних організацій вашої доби. Правління Товариства просить вас, панове, надати йому повноваження, потрібні для утворення цього гігантського концерну, завданням якого буде раціональне розведення і експлуатація саламандр. (Оплески й вигуки протесту ).

Попередня
-= 37 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 1.


Останній коментар