Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Війна з Саламандрами

Коли школи для саламандр стали державними, все спростилося: в кожній країні саламандр навчали її мовою. Хоча саламандри навчалися чужих мов охоче й досить легко, їхні мовні здібності не були досконалими — почасти через будову органів мови, а почасти з чисто психо логічних причин. Так, наприклад, їм важко було вимов ляти довгі, багатоскладові слова, і вони намагалися ско ротити їх до одного складу, який вимовляли різко, нібі

11 Між іншим, знаменитий філолог Курціус у книжці «Janu lioguarum aperta»59 пропонував запровадити як єдину мову для cnij кування саламандр латину золотої Вергілісвої доби. «Тепер,— в< лав він,— у нашій спромозі зробити латпну, цю найдосконаліш; нанбагатшу граматичними правилами і найглибше опрацьоваї наукою мову живою і всесвітньою. Коли освічене людство не ск ристається цією нагодою, зробіть це ви, salamandrae, gens maritimt оберіть собі рідною мовою eruditam linguam latinam3, єдину мов гідну того, щоб нею говорив orbis terrarum4. Безсмертна буде ваі васлуга, salamandrae, якщо ви відродите до нового життя вічну мо богів і героїв; бо разом з цією мовою, gens Tiitonum*, до вас перей, право на спадщину, заповідану владарем світу — Римом».

Натомість один латвійський телеграфіст на прізвище Вольтер разом із пастором Менделіусом винайшов і розробив особливу мо для саламандр, названу понтійською мовою (pontic lang); він виї

Вистав для неї елементи всіх мов світу, особливо африканські [я саламандрова мова (як її ще називали) набула певного пои рения особливо в північних країнах — щоправда, на жаль, тілі серед людей; в Упсалі навіть була організована кафедра саламаид вої мови, але з саламандр, наскільки відомо, нею не говорила ж оді Правду кажучи, найбільше прищепилася серед них «бейсік-інглі: вона ж такп згодом стала й офіційною мовою саламандр.

квакаючи; замість «р» вони говорили «л», а свистячі приголосні виходили у них трохи шепеляво; вони ковтали граматичні флексії, не могла навчитися розрізняти «я» і «ми», і їм було однаково чи якесь слово чоловічого роду, чи жіночого (певн, в цьому виявилась їхня статева холодність поза періодом парування). Одне слово кожна мова зазнавала в їхніх устах характерних трансформацій, можна сказати —раціоналізувалася до найпростіших, рудиментарних форм. Цікаво, що їхні неологізми вимову й примітивність граматики дуже скоро почали переймати, з одного боку, портові люмпени, а з другого — так зване вище товариство; звідти цей спосіб висловлювання поширився на газети й незабаром став повсюдним.

І в людей значною мірою відмерли граматичні роди, флексії та відмінки; золота молодь скасувала «р» і навчилась шепелявити; мало хто з освічених людей міг би ще пояснити, що таке індетермінізм чи трансцендентність — просто через те, що ці слова і для людей стали занадто довгими й важкими для вимови.

Коротше кажучи, добре чи погано, а саламандри вміли говорити майже всіма мовами світу, залежно від того, на чиїх берегах жили. Якось у нас (здається, в «Народні х лістех») вийшла стаття, в якій із прикрістю (безперечно, слушною) запитувалось, чому саламандри не вивчають чеської мови, коли вже є на світі такі, що говорять по-португальському, по-голландському та іншими мовами малих народів. Звичайно, наша нація не має, на жаль, морських берегів, погоджувався автор статті, а тому в нас нема й морських саламандр; та хоч ми й не маємо свого моря, це не означає, що ми не зробили такого самого —а може, з багатьох поглядів навіть ціннішого — внеску в світову культуру, як багато народів, що їхньої мови вчаться тисячі саламандр.Отож було б тільки справедливо, якби саламандри познайомилися й з нашим духовним життям; але ж як вони можуть дістати інформацію про нього, коли серед них ніхто не володіє нашою мовою? Тож не чекаймо, поки десь-інде на світі хтось визнає цю культурну повинність і організує кафедру чеської мови та чехословацької літератури в якомусь учбовому закладі для саламандр. Як сказав поет, «не вірте нікому у світі, піде в нас там друзів нема». Подбаймо самі про те, щоб виправити хибу, закликала стаття. Все, чого ми досягли в світі, ми зробили власними силами. Наше право й наш обов’язок —здобувати собі друзів і серед саламапдр; але, здається, наше міністерство закордонних справ не виявляє великої зацікавленості в гідній пропаганді серед саламандр доброї слави нашої країни та її продукції, хоча інші нації, менш численні, жертвують мільйони, щоб відкрити перед саламандрами скарбниці своєї культури, а водночас розбудити в них інтерес до виробів своєї промисловості.


 59 Учену латинську мову (лат.). * Земний обшир (лат.).

Попередня
-= 53 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!