Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Війна з Саламандрами

Наведемо тут принаймні деякі приписи й пільги, справді вста новлені для саламандр: кожна саламандра мала бути записана д саламандрової метричної книги й зареєстрована на місці роботі! повинна була дістати офіційний дозвіл на проживання в даном місці, платити подушний податок (який вносив за неї роботодавсці вираховуючи потім його вартість із щоденного раціопу, бо саламап; ри не одержували платні грішми); так само вони мусили сплачуват орендну плату за узбережжя, на якому жили, вартість споруджені парканів, муніципальний, шкільний та інші податки; одне слов треба чесно визнати, що з цього погляду до них ставились так сам як і до інших громадян, тобто вони користувалися певною ріві правністю.

17 Див. енцикліку найсвятішого отця «МігаЬіІіа Dei Opera»* вовсюдили його в багатьох мільйонах примірників; пропонувалося також написати для саламандр (за аналогією з «бейсік-інгліш») щось ніби «бейсік-крісчен», тобто спрощені основи християнського вчення; але спроби в цьому напрямі викликали стільки теологічних суперечок, що довелося врешті облишити цей намір18. Менше вагалися деякі християнські секти (особливо американські), що посилали до саламандр своїх місіонерів проповідувати їм істинну віру й хрестити їх згідно зі словами святого письма: «Йдіть по всьому світу, навчайте всі народи». Та лиш небагатьом місіонерам пощастило потрапити за дощаний паркан, що відгороджував саламандр від людей5 роботодавці не пускали їх туди, щоб вони своїми проповідями не відвертали саламандр від праці. Тому частенько можна було побачити такого місіонера, який, стоячи біля просмоленого паркана серед собак, що люто гавкали на своїх ворогів по той бік огорожі, марно, але палко проповідував їм слово боже.

Наскільки відомо, трохи більшого поширення набрав серед саламандр монізм; декотрі з них вірили також у матеріалізм, золотий стандарт та інші наукові догмати. Один популярний філософ на ім’я Георг Секвенц навіть придумав спеціальну релігію для саламандр; її основою була віра у Великого Саламандра. Правда, серед амфібій ця віра не прищепилась,зате вона знайшла численних прихильників серед людей, особливо у великих містах, де, як гриби після дощу,виросла безліч таємних храмів саламандрового культу19. Самі саламандри в пізніші часи

18 3 цього питання з’явилась така багатюща література, що сама її бібліографія зайняла б два товстенних томи.

10 Дпв. у паперах пана Повондрн брошуру з спльнпм порпо-графічнпм прпсмаком, нібито передруковану з поліційнпх рапортів у місті Б. Тексту цього «приватного видання, випущеного з науковою метою», не можна цитувати в пристойній книжці. Наведемо лиш деякі деталі:

«У храмі саламандрового культу, що міститься в будипку №*** по вул. ***, є великий басейн, облицьований темно-червоним мармуром. Вода в басейні напахчена ароматичними есенціями, підігріта й зісподу освітлюється мінливим кольоровим світлом; самий храм не освітлений. Під спів «саламандрових літаній» у цей райдужний басейн по мармурових сходинах спускаються голі адепти культу—«саламандрп» и «саламандри»—з одного боку чоловіки, з другого жінки, всі з найвищого товариства; згадаємо, зокрема, баронесу М., кіноартиста С., посла Д. та інших визначних осіб. Раптом спній прожектор осяває величезну мармурову майже повсюдно прийняли іншу віру, про яку невідомо навіть, звідки вона в них узялася: це був культ Молоха, якого вони уявляли собі величезною саламандрою з людською головою. Вони нібито мали гігантських підводних ідолів з чавуну, яких замовляли у Армстронга або в Крупна, але точніші подробиці їхніх релігійних обрядів, буцімто надзвичайно жорстоких і таємних, так і не стали відомі людям, бо ті обряди відбувалися під водою. Очевидно, ця релігія поширилася серед них завдяки тому, що ім’я Молох нагадувало їм природознавчу (molehe) або німецьку (der Molch) назву саламандри.

Як видно з попереднього тексту, Саламандрова Проблема на початку, та й ще дуже довго полягала лиш у тому, чи саламандри, як істоти розумні й значною мірою цивілізовані, можуть (а коли так, то до якої межі) користуватися певними людськими правами, хай навіть десь па периферії людського суспільства й ладу; інакше кажучи, це було внутрішнє питання окремих держав, розв'язуване в рамках цивільного права. Багато років нікому й на думку не спадало, що Саламандрова Проблема може набрати широкого міжнародного значення і що, можливо, доведеться входити в стосунки з саламандрами не тільки як із розумними створіннями, а й як із колективом чи народом. Сказати правду, перший крок до такого розуміння Саламандрової Проблеми зробили саме ті досить ексцентричні християнські секти, що намагались охрестити саламандр, посилаючись на слово святого письма: «Йдіть по всьому світу, навчайте всі народи».

Попередня
-= 58 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!