Слава ЗСУ!

Мовчки борюкаються. Внизу входять ГАЛІЛЕЙ з групою ПРОФЕСОРІВ УНІВЕРСИТЕТУ. За
ними— ФЕДЕРЦОНІ.

ГОФМАРШАЛ. Панове мої, невелика слабість не дозволила синьйору Сурі,
наставникові його високості, супроводити сюди його високість.
ТЕОЛОГ. Сподіваюсь, слабість не дуже тяжка?
ГОФМАРШАЛ. О, ні, ні.
ГАЛІЛЕЙ (розчаровано). Значить його високості тут немає.
ГОФМАРШАЛ. Його високість там нагорі. Ласкаво прошу синьйорів не затримуватись.
Двір надзвичайно цікавить думка високовченого університету про надзвичайний
інструмент синьйора Галілея і про дивовижні нові сузір’я.

Ідуть нагору. Хлоп’ята принишкли, почувши гомін внизу.

КОЗІМО. Прийшли вже. Пусти.

Швиденько встають.

ПАНСТВО (піднімаючись по сходах).Ні, ні, все гаразд. Медичний факультет навіть припускає, що у старому місті
можуть бути випадки захворювання на чуму.
— При такій температурі, як зараз, міазми мають вимерзнути.
— Найгірше в таких випадках — паніка.
— Нічого, крім звичайних для цієї пори простудних хвороб, і тільки.
— Ніякої підозри.
— Все, все гаразд.

Привітання нагорі.

ГАЛІЛЕЙ. Ваша високосте, я щасливий, що мені дозволено у вашій присутності
ознайомити шановних професорів вашого університету з деякими новинками.

Козімо церемонно кланяється до всіх, до Андреа теж.

ТЕОЛОГ. Тут, здається, щось поламалось.

Козімо хутко нахиляється і чемно передає Андреа поламану модель. Тимчасом
Галілей непомітно ховає другу.

ГАЛІЛЕЙ (коло телескопа).Як Вашій високості, мабуть, відомо, ми, астрономи, віднедавна зустрілись при
наших обчисленнях з великими труднощами. Ми користуємося застарілою системою,
яка, здається, узгоджується з філософією, але, на жаль, не з фактами. За старою
Птолемеєвою системою рух планет уявляється нам дуже складним. Планета Венера,
наприклад, має нібито отакий рух.(Креслить на дошці епіциклічну орбіту Венери згідно з гіпотезою Птолемея). Та навіть припустивши такий складний рух, ми не маємо змоги заздалегідь
правильно обчислити положення планет. Ми не знаходимо їх на тих місцях, де
вони, власне, мають бути. До того ж є й такі рухи зірок і планет, що їх система
Птолемея взагалі не пояснює. Так рухаються, на мою думку, деякі з відкритих
мною малих зірок навколо планети Юпітер. Чи не зволять панове почати зі
спостереження супутників Юпітера, зірок Медічі?
АНДРЕА (показуючи на табурет перед телескопом). Прошу сідати сюди.
ФІЛОСОФ. Дякую, дитя моє. Боюсь, що це все не так просто. Синьйоре Галілео,
перш ніж приступити до вашої знаменитої труби, ми просили б вас зробити нам
приємність і провести диспут. Тема: чи можливі такі планети?
МАТЕМАТИК. Так, диспут за всіма правилами.
ГАЛІЛЕЙ. Я сподівався, ви просто подивитесь у телескоп і переконаєтесь самі.
АНДРЕА. Прошу сюди.
МАТЕМАТИК. Звичайно, звичайно. Вам, безперечно, відомо, що на думку древніх
неможливі такі зорі, які б мали якийсь інший, крім Землі, центр своєї орбіти, і
не мали б опори в небі?
ГАЛІЛЕЙ. Так...
ФІЛОСОФ. І, зовсім не кажучи про можливість існування таких зірок, що їх
математик(вклоняється математику),здається, бере під сумнів, я як філософ з усією скромністю хотів би запитати:
чи потрібні такі зірки? Aristotelis divini universum [2 Всесвіт божественного Аристотеля (лат.).].
ГАЛІЛЕЙ. Чи не могли б ми говорити простою мовою? Мій колега синьйор Федерцоні
не розуміє латини.
ФІЛОСОФ. А хіба так важливо, щоб він нас розумів?
ГАЛІЛЕЙ. Так.
ФІЛОСОФ. Перепрошую. Я гадав, що синьйор Федерцоні — ваш шліфувальник лінз.
АНДРЕА. Синьйор Федерцоні — шліфувальник лінз і вчений.
ФІЛОСОФ. Дякую, дитя моє. Коли синьйор Федерцоні на цьому наполягає...
ГАЛІЛЕЙ. Я на цьому наполягаю.
ФІЛОСОФ. Тоді аргументація втратить свій блиск, але ми в вашому домі. Всесвіт
божественного Аристотеля з його містичною музикою сфер, і кришталевим
склепінням, і кружлянням його небесних тіл, і косокутним нахилом сонячної
орбіти, і тайнами таблиць супутників, і багатством зоряних каталогів південної
півкулі, з його ясною будовою небесного глобуса—це витвір такої точності і краси, що ми, мабуть, не зможем насмілитись порушити
цю гармонію.
ГАЛІЛЕЙ. А що, як ваша високість зараз крізь цей телескоп побачить оці і
неможливі, і непотрібні зірки?
МАТЕМАТИК. Тоді хотілося б зауважити, що ваша труба, показуючи щось таке, чого
не може бути, не дуже надійна річ, чи не так?
ГАЛІЛЕЙ. Що ви цим хочете сказати?
МАТЕМАТИК. Чи не краще, синьйоре Галілео, аби ви сказали нам, на якій підставі
ви припускаєте, що в найвищій сфері незмінного неба можуть існувати планети,
вільні в своєму русі.
ФІЛОСОФ. Підстави, синьйоре Галілео, підстави!
ГАЛІЛЕЙ. Підстави? Та досить глянути на самі планети і на мої записи. Синьйори,
наш диспут стає банальним.
МАТЕМАТИК. Якби мати певність, що ви не розхвилюєтесь ще більше, можна було б
сказати: одна річ те, що видно у вашу трубу, а друга— те, що в небі.
ФІЛОСОФ. Чемніше не скажеш.
ФЕДЕРЦОНІ. Ви гадаєте, що ми намалювали зірки Медічі на лінзах?
ГАЛІЛЕЙ. Ви звинувачуєте мене в обмані?
ФІЛОСОФ. Як можна? В присутності його високості!
МАТЕМАТИК. Ваш інструмент, хай то рідне, чи то прийомне дитя, звичайно, дуже
майстерний, в цьому немає сумніву.
ФІЛОСОФ. І ми цілком переконані, синьйоре Галілео, що ні ви, ні будь-хто інший
не посміє назвати зорі, існування яких далеко не безсумнівне, найсвітлішим ім’ям нашого володаря.