Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Зоряна Зоряна (частина 1)

— Ну і що тут такого цікавого? — спитала Зоряна.

— А ти голову підніми. — посміхнувся Максим.

Зоряна послухалася і побачила величезне дерево, яке розкинуло своє гілля над усією, далеко не маленькою галявиною. Дівчинка захоплено дивилася на це могутнє, крислате дерево, яке неначе сторож розкинулося над Світозаром.

— Гарне, правда? — посміхнувся Максим.

Зоряна кивнула, не в силах вимовити ні слова.

— Але це ще не все, — Максим підвів дівчинку до дерева і розгорнув кущі біля стовбура. Там лежала сіра кам’яна брила. На поверхні брили було викарбувано якийсь текст. Зоряна спробувала розібрати ці карлючки, але їй не вдалося.

— Що це? — запитала вона в Максима.

— Це дуже давній текст, — відповів хлопчик. — Підозрюю, що він ровесник Світозару.

— Невже ваше місто таке старовинне?

— Авжеж, йому п’ятсот років. А цьому тексту на вигляд теж кількасот. Я пробував його перекласти, але в мене нічого не вийшло.

Зоряна кивнула, дістала з кишені маленького записничка, якого завжди носила з собою, і стала перемальовувати карлючки літер.

— Давай допоможу, — запропонував їй друг. Зоряна кивнула. Хлопчик торкнувся каменю рукою, провів пальцем по рядках і повторив цей рух над записничком, прошепотівши кілька слів.

У записничкові виникла точна копія напису на камені.

— Дякую, — сказала Зоряна, забираючи записник. — Я й забула, що ти чарівник.

— Власне я й не мав тобі цього казати…

— А навіщо ж сказав? — Максим не відповів.

— До речі, — озвалась за хвилю дівчинка — А в тебе є чарівна паличка, чи ви без неї обходитеся?

— Я знаю, чому ти про це запитуєш. Я теж «Гаррі Поттера» читав. — посміхнувся її друг. Зоряна відчула себе повною ідіоткою. — Розумієш, такі речі, як чарівна паличка, справді існують, але їх використовують лише для навчання або для дуже складних чарів. Вони служать для концентрації магічного потоку.

— А простіше?

— Ну, наприклад, тобі треба чарами розбити скелю. Якщо ти просто направиш на неї закляття, то вона покриється тріщинами, а якщо направиш магію в одну її точку, то скеля трісне в цій точці. Чарівні палички використовують для того, щоб направляти магію. За їх допомоги маленькі діти вчаться посилати заклинання в потрібне місце. Це як зошит у косу лінійку: ними користуються, поки вчаться.

Але після появи «Гаррі Поттера» почалася повальна мода на чарівні палички. Дехто їх купував пачками. У сестри досі в серванті кілька штук валяється. Така божевільня продовжувалася кілька років, аж доки не обурилися товариства з захисту природи…

— А вони тут при чому? — здивувалася Зоряна.

— Як це «при чому»? кожен хотів собі паличку, як у книзі. Ну там, з волосинкою єдинорога, чи з пір’їнкою фенікса. Найпопулярнішим було, звісно, феніксове пір’я….

— Ну це зрозуміло… — посміхнулась дівчинка.

—… Але ніхто не буде ловити фенікса заради однієї пір’їнки. Якщо вже спіймали — общипають, як курку. А бажаючих з’їсти безпомічного фенікса повно. Єдинорогам нічого від нової моди не зробилося, хіба гриви трішечки проріділи, а кількість феніксів зменшилася втричі. Тож товариства захисту природи добилися заборони використання сторонніх предметів у виготовленні чарівних паличок.

Попередня
-= 10 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!