Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Безсмертна традиція

Найнижчий поверх було відведено виключно для улюблениць Ігнатія – мантікор. Створіння кольору крові із левиним тілом, великим хвостом скорпіона та обличчям людини. Стрімкі людожери із блакитними очима та чудовним голосом, що нагадує суміш звучання труби та флейти.

8

Шаміль Добронравов читав свою традиційну недільну проповідь у спеціально збудованій для цього залі. Це було просторе приміщені зі стінами, розписаними ликами святих, цитатами з Біблії та віршами із Корану. Аудиторія проповідей часто-густо перевищувала сумарну кількість парафіян усіх монотеїстичних храмів міста. Городянам подобалося відчувати себе причетними до особливої духовної місії Ордена.

Шаміль проповідував зі сцени натхненно, рясно сиплючи цитатами із священних писань, не надто осягаючи при цьому їхній зміст. Він не ставив собі завдання чомусь навчити послідовників, єдиною метою було підтримувати їхню покірність. А загальновідомо, що люди найбільш ретельно дотримуються тих правил і найбільш ревно відстоюють ті ідеї, яких не розуміють.

Добронравов хотів, щоб його сприймали як видатного біблейського пророка. Його не бентежило, що у свідомості вихованих на медійній культурі обивателів образ пророка фактично не відрізнявся від образу телевізійного американського проповідника другої половини XX – початку XXI століть. Так було навіть простіше. Викурити ранковий косячок та віщати переконливим голосом пишномовні фрази, періодично роблячи перерву, щоб послухати захоплені аплодисменти.

У цю неділю щось йшло не так. У публіці було щось неправильне. То тут, то там Шамілеві спадали на очі обличчя, що відверто виділялися із загальної маси. Старечі обличчя, брудні, із скуйовдженими бородами. Начебто нічого незвичайного – звичайнісінькі безхатьки та зубожілі одинокі пенсіонери, яких серед його аудиторії було чимало. Однак щось було неправильне у їхніх поглядах. Ніякої втоми, ніякої надії, ніякої туги. У очах стариків начебто навперемінку спалахував вогонь церковних лампад, чергуючись із холодною блакиттю небес. У очах цих людей нібито майоріли хмари та танцювали язики полум’я. Вони не аплодували, не дослухалися до солодкоголосої промови оратора. Вони дивилися на Шаміля із зневагою, деякі щось при цьому бурмотіли, один чоловік із посмішкою заганяв собі голки під нігті, іще один задумливо жував сиру немиту картоплину.

Добронравов, хоча йому й було ніяково, продовжував проповідувати. Без заминок, тільки його голос лунав дещо голосніше, ніж зазвичай. Він віщав, доки не був притлумлений музикою, що виникла невідомо звідки. Начебто нізвідкіля залунав звук церковного органа, не до ладу із ним вступили духові. Орган звучав би незрівнянно, коли б не галас труб, у які начебто гуділи глухі вар’яти.

Це був сигнал. Чудернацькі старі здійнялися зі своїх місць і неспішно рушили до сцени. Шаміль інтуїтивно розумів, що краще б йому якомога скоріше забратися геть, але проти волі завмер нерухомо. Старці обступили його, повалили на підлогу і почали бити. Хто чим: хто ланцюгами, хто сучкуватим дрючком, хто просто ногами. Аудиторія мовчазно спостерігала.

9

Стовпище п’яних парубків у брудних веретищах наближалося до університету. Вони вроздріб волали псалми, били у бубни, розмахували кадилами із запаленим ладаном та передавали по колу відра із сильно розбавленим спиртом кагором. Очолював ходу Василько Старообрядець, молодь із Ордена йшла до університету бити студентів.

Попередня
-= 22 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!