Слава ЗСУ!

– Ось воно, – каже Міхалич. Саме ось сюди я регулярно під глодом і забрідаю. Добре тут. Прикро тільки, що назавтра знов ніхуя пам’ятати не буду.

Генріх розуміє, що нічого не пригадати зранку – не найгірший із можливих наслідків. Деякі як раз усе пам’ятають, ось тільки «завтра» у них настає років так через сто-двісті. І вони божеволіють, будучи зануреними до геть чужого дискурсу.

5

Помешкання, що зникають, загадкові спостерігачі, мантікори та єдинороги, які вештаються містом, відкриті магічні сутички на вулицях. Людство початку XXI століття подібні речі шокували б і змусили замислитися щодо власної психічної адекватності. У наші дні це сприймається не те щоб як належне, але якось спокійніше. Світ змінився. Зсунувся, як писав класик американської літератури Стівен Кінг.

Ще у XX столітті встановлений між мешканцями Землі Договір, що забезпечував виважене обивательське життя у всесвіті із стабільними фізичними законами, почав руйнуватися. Принципи, на яких був побудований цей світ, знищувались один за одним. Почалося усе з ілюзії корисної праці. Люди в основній масі ще довго продовжували по інерції рвати дупу на роботі та гарячково намагатися робити все у встановлений обмежений строк. Але до деяких стало приходити розуміння того, що у світі практично нема нічого термінового. Існували окремі професії – лікарі, рятівники – у діяльності яких зволікання справді було рівносильним смерті. Для усіх же інших темп робіт не мав не те що глобального цивілізаційного, а й взагалі ніякого значення. Ну, яка, курва, різниця, зробиш ти сто гайок на заводі, чи сто двадцять? Чи не зробиш взагалі жодної? Цивілізація від цього не розвалиться. І взагалі мало хто постраждає. Хіба що господар заводу отримає трохи менше грошей, але гроші – річ віртуальна, чиста вигадка.

Далі до бісової матері відправилася так звана «наукова картина світу». Із введенням загальної освіти і, пізніше, винаходом Інтернету, люди отримали доступ до практично необмеженої кількості інформації різного роду. Це призвело до кумедного парадоксу. Значна частина суспільства відкинула офіційну науку, причому різні групи – з геть протилежних причин. Більш дурна більшість – через нестачу розуміння. На їхню думку, вчені займалися незрозумілою і нікому не потрібною поїбенню, абсолютно марно, витрачаючи на це не виправдано великі гроші. У випадку ж інтелектуальної меншості причиною був надлишок розуміння. Інтелектуали усвідомили, що наука не здатна дати повного описання світу, а просто займається розробкою моделей, що у тій чи іншій мірі описують окремі регулярно повторювані явища. У цьому плані набагато привабливішим є, скажімо, дзен-буддизм, що дозволяє без купівлі коштовного обладнання і штудіювання тисяч фоліантів зрозуміти абсолютно все.

У світі багато що змінилося. Політичні системи, що здавалися непохитними, руйнувались або перетворювались на щось геть вже сюрреалістичне. Пори року зникали, погода ставала непередбачуваною. Особливо дивовижним феноменом було божевілля машин. Не, зовсім не комп’ютерний бунт, описаний фантастами XX сторіччя. Із комп’ютерами нічого не сталося, вони продовжували служити нам вірою й правдою. Роботи-слуги також справно виконували свої обов’язки. Але почали невідомо звідки виникати вкрай дикі механізми, призначення яких не завжди и було зрозумілим. Деякі із них час від часу вмикалися коло мого будинку. Цим вечором я вийшов у двір, присів на лавку і закурив, вслухаючись у їхнє розмірене гудіння. Незабаром до мене підійшов Фідель. У його руках була тільки-но відкоркована пляшка портвейну із портретом Ернесто Гевари.