Слава ЗСУ!

Що з хриплим і пронизливим курлюканням Над головами пролітають хмарою,

Аж треба вгору глянуть подорожньому,—

І знов вони своїм шляхом потягнуться,

А він — своїм; і з вами так же станеться... Хто ж ви такі, що тут, в царській хоромині, Буяєте менадами сп’янілими?

Хто ж ви такі, що на поштиву ключницю, Мов собачня на місяця, розгавкались? Гадаєте, не знаю, що за цяці ви?

В воєнний час і зроджені, і зрощені, Лакомствами розпущені й розбещені,

І вояків, і громадян спокусниці!

Поглянуть — чисто сарана ненаситна,

Що ниви нам родючі поспіль нівечить,. Чужих трудів ледачії розхвійниці, Добробуту ганебнії нищительки,

Товар обмінний, капосні запроданки!

Гелєна

Хто лає слуг у паниній присутності — Привласнює собі права господарки,

Бо їй одній хвалить годиться хвальнеє,

І їй одній карати за переступи.

А я своєю челяддю вдоволена;

Вони мені служили щиро й віддано,

І в Трої ще — і в цілій, і в зруйнованій,—

І в злигоднях непевних мореплавання,

Де часто й густо всяк за себе дбає лиш.

І тут од них добра я сподіваюся;

Не в тім річ, хто слуга, а в тім, як служить він. Тож замовчи і більше не визвірюйся;

Коли ти досі лад вела у палаці

Замість хазяйки — честь за те й хвала тобі;

Тепер прийшла хазяйка — уступися їй,

Бо замість дяки кари ще здобудешся!

Форкіада

Так, має право челяді погрожувать Царська жона, ясна домодержавиця,

Що довгі роки мудро в домі правила. Тепер, коли сюди ти, знову визнана, Вступаєш господинею й царицею,— Прийми до рук давно забуті поводи, Всьому добру і всім нам будь володарка. Але благаю, захисти стару мене Від ледащиць, що, мов гуски, ?ел?очучи, Круг тебе в’ються, гарная лебедонько!

П а нт\'ал іда Яка гидка проти краси бридота ця!

Форкіада Який дурний цей нетям проти розуму!

Далі хоретиди виходять із хору, відмовляючи поодинці.

Перша хоретида Напевне, ти Ереба й ночі виплодок.

Форкіада Ти Скіллі ніби-то сестра питимая.

Друга хоретида Увесь твій рід — потвори та страховища.

Форкіада Іди до Орку! Там уся рідня твоя!

Третя хоретида Та й ті, що там живуть, молодші всі, як ти.

Форкіада Іди підсуньсь до древнього Тірезія!

Четверта хоретида Тобі за внучку мамка Оріонова.

Фо р к іад а Тебе кормили Пірпії з помийниці.

П’ята хоретида А ти вже, худорба, чим ти годуєшся?

Форкіада Тавжежне кров’ю, що до неї ласа ти!

Шоста хоретида Сама трупиця, трупами ти ласуєш.

Форкіада У тебе й зуби в пельці мов вампірячі.

Панталіда Скажу я, хто ти, щоб тобі заціпило!

Форкіада Скажи, хто тн, і загадка розгадана. Гелєна

Не з гнівом, а із сумом я втишаю вас — Забороняю навісні пересвари! Володарю немає шкідливішого Над розбрат і незлагоду між челяддю: Тоді його накази не вертаються Луною виконання незабарного,— Буяють скрізь свавільники розгукані,