Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Ти розповів нам з умінням, аеда натхненного гідним.

10] Отже, всю правду мені розкажи і повідай одверто:

Стрів там кого з богорівних супутників ти, що ходили

Під Іліон із тобою й лиха їх там доля спіткала?

Дуже довга ця ніч безконечна, й не час нам у домі

Спати, то й далі про дивні свої нам пригоди розказуй.

Я б тут лишавсь до самої зорі богосвітлої, тільки

Розповідати схотів би мені про свою ти недолю».

Відповідаючи, мовив тоді Одіссей велемудрий:

«О Алкіною, владарю, з феаків усіх найславніший!

Час є для довгих розмов, та маємо час і для сну ми.

Все ж коли так уже прагнеш послухать мене, то не буду

Я відмовлятись і ще розкажу й про сумніші знегоди

Товаришів моїх вірних, що смутно загинули потім.

Цілими вийшли вони із скорботи троянського бою,

А, повертавшись додому, від злої загинули жінки.

385] Потім, коли уже душі безсилі жінок недолугих

В різні розвіяла боки сама Персефона пречиста,

Раптом з'явилась душа Агамемнона, сина Атрея,

В смутку скорботнім. Навкруг його тіні усі позбирались

Тих, що в Егістовім домі з ним смертну недолю спіткали.

390] Зразу мене упізнав він, лиш чорної крові напився,

Голосно плакати став, рясні проливаючи сльози.

Руки до мене простяг, пориваючись щиро обняти.

Та не було уже в ньому міцної потужності й сили

Тої, що мав він колись, за життя, у гнучких своїх м'язах.

395] Глянув на нього й, заплакавши з жалю великого в серці,

Так я промовив, із словом до нього звернувшись крилатим:

«Сину Атрея славетний, владарю мужів Агамемнон!

Довгопечальною як тебе Кера приборкала смертю?

Чи Посейдон у швидких кораблях тебе владно приборкав,

400] Буйного вітру наславши на тебе дихання поривне?

Чи зловорожі мужі у той час тебе вбили на суші,

Як викрадав ти корів і прекрасні овечок отари

Чи як міста воював і жінок захопить намагався?»

Так говорив я, а він у відповідь мовив до мене:

405] «О Лаертід богорідний, удатний на все Одіссею!

Не Посейдон у швидких кораблях мене владно приборкав,

Буйного вітру наславши суворе дихання поривне,

Й на суходолі мене мужі не убили ворожі, -

Смерть і загибель мені заподіяв Егіст із моєю

410] Клятою жінкою разом, - у дім свій мене запросивши,

Почастував він і вбив, як вола біля ясел вбивають.

Так і загинув я смертю смутною. І покотом інших

Товаришів повбивали моїх, мов свиней білоіклих,

Так, як лише у багатих домах собі це дозволяють

415] Для товариської бесіди, учти або для весілля.

Мабуть, не раз уже свідком бував ти, як гинули люди -

І наодинці, і в розпалі січі загальної вбиті,

Та найболючіш твоє стрепенулось би серце, узрівши,

Як серед чаш і столів, наїдку всілякого повних,

420] Всі ми валялися в домі на кров'ю залитій підлозі.

1 найстрашніше з усього, що чув я, був голос Кассандри,

Доньки Пріама, - сама Клітемнестра її біля мене

Вбила підступно. Вмираючи, хтів ще з землі підвестись я,

Меч ухопить, та руки безсило упали. Позбувшись

425] Сорому, сука та геть подалась і очей не посміла

Й рота закрити мені, що в оселю Аїда відходив.

Гіршого й псішого в світі немає нічого над жінку,

Що на таке в глибині свого серця наважилась діло!

Надто-бо вже неподобне діяння вона учинила,

Шлюбному мужеві смерть заподіявши. Я ж сподівався,

Що на утіху я дітонькам любим і слугам на радість

В дім свій вернуся! Вона ж, у злочинстві своїм незрівнянна,

Вічною вкрила ганьбою й себе, й покоління наступні

Вдачею м'якших жінок, хоч будуть вони й доброчесні».

435] Так говорив він, а я у відповідь мовив до нього:

«Горенько! Справді-бо через злочинну зрадливість жіночу

З люттю страшенною здавна ненавидить Зевс громозвучний

Рід весь Атреїв. Багато пропало нас через Єлену,

От і тобі Клітемнестра здаля учинила загибель».

440] Так говорив я, а він у відповідь мовив до мене:

«Тим-то своїй ти дружині не дуже-то сам довіряйся.

Не розкривай перед нею всього, що на думці ти маєш, -

Дещо скажи їй, а дещо й про себе умій зберігати.

Та не тобі, Одіссею, загибелі ждать від дружини, -

445] Надто розумна вона і розсудлива, дуже дбайлива,

Мудра Ікарія донька, славетна умом Пенелопа.

Жінкою ми молодою, в похід на війну виступавши,

Дома її залишили із сином, малим немовлятком

Попередня
-= 290 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар