Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

В відповідь мовить йому ясноока богиня Афіна:

«Та не турбуйся! Не цим тобі треба тепер клопотатись.

Швидше сховаймо у глиб божественної цеї печери

Скарб твій увесь, щоб там залишатися міг він безпечно,

365] І поміркуймо самі, як краще надалі нам бути».

З цими словами богиня пройшла під похмуре склепіння,

Помацки в пітьмі шукаючи закутків. Слідом за нею

Золото ніс Одіссей, і з міді міцної начиння,

Й шати розкішні - усе, що феаки йому дарували;

Все поскладала дбайливо і скелею вхід завалила

Донька егідодержавного Зевса, Паллада Афіна.

Сидячи разом під тінню оливи священної, стали

Вдвох міркувать вони, як женихів знахабнілих позбутись,

Першою річ почала ясноока богиня Афіна:

375] «О Лаертід богорідний, удатний на все Одіссею!

Ти поміркуй, як прибрати до рук женихів безсоромних -

Три уже роки зухвало вони хазяйнують у тебе,

Сватають жінку твою богорівну й дари їй приносять.

Та дожидає всечасно тебе вона серцем печальним,

380] Кожному з них обіцяючи, всім подає їм надії,

Вісті усім розсилає, та іншого думкою прагне».

Відповідаючи, так говорив Одіссей велемудрий:

«Леле! То доля лиха Агамемнона, сина Атрея,

Так же раптово й мене спіткала б сьогодні в моєму

385] Домі, якби наперед ти, богине, про це не сказала.

Дай же пораду, як краще на них я помститися маю.

Стань біля мене сама, вдихни мені сили й відваги,

Як і тоді, коли з Трої ми світлу намітку зривали.

Як допоможеш так щиро й тепер ти мені, ясноока,

390] То подолав би мужів я й зо триста удвох із тобою,

Тільки б ласкаву, богине-владарко, дала допомогу».

В відповідь мовить йому ясноока богиня Афіна:

«Буду весь час я з тобою, самого тебе не покину,

Щойно до справи візьмемося ми. Тоді, я гадаю,

395] Вже не один з женихів, що твої проїдають набутки,

Кров'ю і мозком своїм оббризкає землю навколо.

Тільки зміню тебе так, щоб люди ніяк не впізнали.

Зморщу прекрасну я шкіру на тілі твоєму гнучкому,

І над чолом твоїм русе понищу волосся, й лахміттям

400] Постать прикрию, щоб кожен, хто гляне на тебе, жахнувся;

Мутними очі зроблю, раніше такі ще прекрасні,

Щоб і усім женихам ти на вигляд огидним з'явився

Й навіть дружині і синові, що їх удома лишив ти.

Сам же ти спершу знайди старого свого свинопаса,

405] Що стереже твої свині й тобі увесь відданий щиро, -

Любить він сина твого й Пенелопу розважну шанує.

Біля свиней його знайдеш, - там гурт їх чималий пасеться

Близько Воронячих скель, недалеко джерел Аретуси.

Жолуді ситні їдять вони там і п'ють темно-чорну

410] Воду, - отож-бо і салом жирнющим вони обростають.

Там зупинись і, підсівши, про все розпитаєш у нього,

Поки я в Спарту подамся, жінками вродливими славну,

Щоб Телемаха покликати, сина твого дорогого,

Що в Лакедемон просторий навідався до Менелая.

415] Може, дізнається там, чи є ти де-небудь на світі».

Відповідаючи, мовив тоді Одіссей велемудрий:

«Чом же ти, знаючи правду, раніше йому не сказала?

Чи не на те, щоб і він, в неспокійному морі блукавши,

Лиха натерпівся й інші прожиток його прощали б?»

420] В відповідь мовить йому ясноока богиня Афіна:

«Клопіт про нього нехай твого серця тепер не турбує,

Я-бо сама виряджала його, щоб у цій він виправі

Доброї слави набув. З ним жодного лиха не сталось,

В домі Атріда спокійно сидить він у повнім достатку.

425] Правда, із чорним своїм кораблем тут чигають на нього

Молодики, щоб раніше убить, ніж в отчизну приїде.

Тільки не буде цього. Земля-бо раніше покриє

Не одного з женихів, що набутки твої проїдають».

Мовивши це, Одіссея жезлом доторкнулась Афіна.

430] Зморшками вкрилась на тілі гнучкім його шкіра прекрасна,

І над чолом його русе облізло волосся, і постать

Згорбилась раптом уся, так неначе в одряхлого старця,

Вмить помутніли і очі, раніше такі ще прекрасні.

Дране лахміття брудне і хітон вона зовсім дірявий,

435] Димом пропахлий гірким, подала наготу його вкрити.

Зверху ж на плечі йому облізлу накинула шкуру

Оленя бистрого. Палку дала йому в руки й за спину

Латані, вбогі сакви на вірьовці замісто ременю.

Змовившись так, розійшлися вони, й подалася Афіна

440] У Лакедемон прекрасний, щоб сина вернуть Одіссею.


ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА

Попередня
-= 304 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар