Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Іліада. Одіссея

622] Зняти не міг: надто густо-бо сипались стріли навколо.

623] Та й побоявсь, щоб трояни відважні його не затисли

624] Колом, багато-бо їх із списами навкруг наступало.

625] Хоч і високий на зріст, і могутній він був, і славетний,

626] А відігнали його, й, відступаючи, він аж хитався.

627] Так у жорстокім бою змагались вони між собою.

628] А Тлеполема, величного й славного сина Геракла,

629] Доля всевладна тоді з Сарпедоном звела богорівним.

630] Щойно зійшлись вони й близько один проти одного стали,

631] Син і онук всемогутнього Зевса, що хмари збирає,

632] Перший тоді Тлеполем такими словами озвався:

633] «Гей, Сарпедоне, лікіян пораднику, що за потреба

634] В битвах нездатному нітитись тут і від страху тремтіти?

635] Бреше, хто зве тебе сином егідодержавного Зевса!

636] Дуже далеко тобі із тими рівнятись мужами,

637] Що в давнину ще, за предків, родились од вічного Зевса.

638] Саме такою була, повідають, Гераклова сила,

639] Батько таким був, відвагою сповнений,*лев'яче серце.

640] Отже, приїхав сюди задля коней він Лаомедонта

641] Лиш на шістьох кораблях і з меншим за наші загоном

642] І зруйнував Іліон, і всі вулиці в нім обезлюднив.

643] Ти ж боягузливий серцем і люд свій ведеш на загибель.

644] Жодної з тебе троянам підмоги, я певен, не буде,

645] Хоч і прийшов ти з Лінії й хоч був би багато сильніший,

646] Мною приборканий, все ж до Аїдових брам ти відійдеш».

647] В відповідь мовив йому Сарпедон, полководець лікійський:

648] «Так, зруйнував, Тлеполеме, твій батечко Трою священну

649] Через безглузде зухвальство преславного Лаомедонта,

650] Що, відповівши на послугу добру зневагою злою,

651] Коней йому не віддав, по які той ішов так далеко.

652] Але кажу тобі, смерть і загибель ти чорну одержиш

653] Тут же, подоланий списом моїм, і мені тоді славу,

654] Душу ж Аїдові ти віддаси, славетному кіньми».

655] Так говорив Сарпедон. Свого ясенового списа

656] Взяв Тлеполем, і в обох одночасно їх ратища довгі

657] З рук полетіли. В середину шиї противнику втрапив

658] Спис Сарпедона, і болем страшним пройняло її вістря -

659] Чорною пітьмою ніч Тлеполемові очі окрила.

660] А Тлеполем Сарпедону ввігнав своє ратище довге

661] В ліве стегно, і, тіло проймаючи, вістря шалене

662] Кість зачепило, та батько відвів ще загибель від нього.

663] Друзі божисті взяли боговірного вмить Сарпедона

664] Й винесли з битви. За ним волочилося ратище довге.

665] Й біль усе дужчав. Але не помислив ніхто й не подумав

666] Витягти спис ясеновий з стегна, щоб із іншими разом

667] Міг він іти: так його врятувати усі поспішали.

668] А Тлеполема також красивоголінні ахеї ,

669] Винесли з битви. Побачив це все Одіссей богосвітлий,

670] Духом незламний, і миле його розпалилося серце.

671] Поміж двох задумів розумом він і душею вагався,

672] З чого почати, - чи сина догнать громоносного Зевса,

673] Чи якнайбільше лікіян позбавить життя і дихання.

674] Та не йому, Одіссеєві, мужньому серцем, судилось

675] Зевса могутньому синові смерть заподіяти міддю.

676] Дух його проти лікійських полків обернула Афіна.

677] Хромій, Аластор, Койран і Галій від рук його впали,

678] Вбив він Алкандра тоді, і Прітанія, ще й Ноемона.

679] Ще багатьох би лікіян убив Одіссей богосвітлий,

680] Та запримітив здаля його Гектор шоломосяйний,

681] Кинувсь крізь лави передні, озброєний сяйною міддю,

682] Жах на данаїв наводячи. Рад був, його спостерігши,

683] Зевсів син Сарпедон і жалібно мовив до нього:

684] «Сину Пріамів! Не дай мені здобиччю стати данаїв,

685] А порятуй мене! Хай мої груди покине дихання

686] В вашому місті, якщо не дано вже мені повернутись

687] До дорогої вітчизни моєї, до власного дому,

688] Й радістю втішити любу дружину й маленького сина».

689] Не відповів на слова його Гектор шоломосяйний.

690] Мчав він шалено вперед, щоб мерщій відігнати аргеїв

691] І бездиханними трупами їх якнайбільше покласти.

692] А Сарпедона божистого друзі його посадили

693] В полі, під дубом прегарним егідодержавного Зевса,

694] І ясенового списа з стегна його лівого витяг

695] Дужий боєць Пелагон, що товаришем був його милим.

696] Зникла у нього душа, і очі покрилися млою;

697] Та опритомнів небавом, і подихом свіжим Борея

698] Дух йому знов оживило у грудях, що дихали важко.

Попередня
-= 42 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар