Слава ЗСУ!

Мабуть, тут хтось з вас або багато з вас скаже, що якщо ці всі речі мали значення, то чому в минулому було так багато жорстокості - знищення цілих націй і народів, як, наприклад, під час Конкісти Америки, нелюдського поводження по типу рабства чи широкого поширення тортур під час судових процесів, маргіналізація певних верств населення, таких як хворі на проказу, людей іншої віри чи раси. Проблема в тому, що це все насилля криється в контексті тих епох, тим умовин, які відрізнялись від нашого сучасного життя як камінь відрізняється від піску. Скажу прямо - на багато цих вчинків, точніше, на ту ідеологію, яка так чи інакше виправдовувала ці вчинки, напряму впливали фактори середовища, які люди ще не могли на тот час перебороти. Суровість і жорстокість життя тих часів напряму впливала на суровість і жорстокість поводження людей один з одним. І суть всіх цих моральних цінностей заключалась не в викоріненні цієї жорстокості, по своїй суті, а в максимальному їх зменшенні. Якщо ви вважаєте, що раніше були криваві і дикі часи, то просто уявіть, наскільки би більше вони були криваві і дикі, якби не існувало стійких, чітких і ясних моральних, духовних, орієнтирів. В десятки разів більше, як на мене. 

А що щодо сьогодення? Повторю ще раз свою думку - через сверхматеріалістичність нашої епохи мислення і розуміння більшості людей різних явищ та понять стало сверхпласким і поверховим. Як то кажуть - сьогодні честь і слово нічого не вартують. І це дійсно так. Але ж чому? Давайте про все по порядку, спочатку - що сьогодні значить якісне життя. В першу, а зачасту і в єдину чергу, це значить банально одне - комфорт жопи, або якщо просто, без вульгарщини - звичайний фізичний комфорт. Зрозумійте мене правильно, нічого не маю проти фізичного комфорту, але тільки не в тому випадку, коли він і тільки він становить сенс життя. Це просто ментально, психологічно і душевно убого. Для більшості людей зараз якісне життя - це звичайне задоволення їх фізичних потреб, як-от наявний гарний і просторий дім/квартира/будинок, їжа, різні розваги і чуттєві задоволення, типа сексу, якісного алкоголю(для багатьох людей, як на мене, якісний алкоголь важить більше, аніж якісний секс, що просто клініка), можливо - наркотиків. Зараз найвище цінується банальна можливість вдовольняти без особливих думок усі свої базові потреби, які я розписав трішки вище. І якщо ти маєш таку можливість, простіше кажучи - якщо ти маєш багато грошей, то ти - людина, якщо ні - ну, не зовсім. Але чому так? Чому фізичне переважило духовне, чому такі цінності, як честь, гідність, вірність і так далі стали таким дешевими в світі таких численних і досить часто - дорогих розваг і задоволень. Ну, грубо кажучи, вся суть іменно в цих задоволеннях, точніше - в їх доступності і всепоширеності. 

Часто різні діячі і публічні мислителі виступають з критикою нашого суспільства споживання. Проблема насправді не в тому, що зараз панує споживання, а в тому, що людство просто-напросто не вміє споживати. 

Раніше різні чуттєві блага, розкіш і той комфорт, який хоча б частково можна порівняти з сучасним, був рідкістю, і багато філософів засуджували навіть це, прямо кажучи що подібне призведе до слабкості. Раніше я думав, що вони були просто нудними мудаками, які не вміють розважатися, але не тепер. Як ви вже могли зрозуміти, ті численні випробовування, які життя, Життя, підкидувало людям, хоч і відмічалось регулярною жорсткістю або навіть і жорстокістю, але воно робило сильнішим, бо що не вбиває – дає тобі ресурс стати сильнішим. Відсутність такого широкодоступного чуттєвого комфорту і постійні труднощі закаляли людей, поглиблювали їх, так би мовити, давали їм певний внутрішнй вимір. Люди без цього виміру, без вміння цінувати і розуміти, хай і в різнй мірі, такі явища, як-от: любов, честь, вірність, гідність, ціна слова і так далі - вони просто-напросто вмирали. Буквально, - фізично вмирали. Так діяла еволюція - слабкі, тілом і розумом, вмирали. Я не буду зводити на п’єдестал духовність минулого, бо там є свої питання, в першу чергу питання того, що така духовність була не свідомим вибором людей того часу, а в першу чергу простою необхідністю, питанням виживання. Це схоже на випадок, коли груба людина, яка находиться в смертельній небезпеці, може стати дуже милою і люб’язною. Вона ж не є такою по суті, вона є такою згідно тій небезпечній ситуації, в яку вона попала. Але навіть так, вона знає про милість і люб’язність в спілкуванні набагато більше, аніж груба людина яка ніколи не бувала в стані такої небезпеки. Відчуваєте, куди я клоню?